ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЕЛЕМЕНТ СУГЕСТИВНОГО ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2019.31.178522Ключові слова:
фразеологізм, сугестія, дизайн, інформальне навчанняАнотація
У статті описується російська та китайська гастрономічна фразеологія в лінгвокультурологічному та прикладному аспектах. Мета статті: продемонструвати сугестивні можливості гастрономічних фразеологізмів як частини дизайн-проекту на прикладі оформлення російсько-китайського підприємства громадського харчування в етнічному стилі. Об’єктом дослідження є національно-культурна специфіка фразеології російської та китайської мов. Предмет дослідження: національно-культурна своєрідність сугестивної гастрономічної фразеології в етнічному дизайн-проекті. У роботі використано описовий і порівняльний методи. У результаті дослідження виявлена перспективність вивчення фразеологічних одиниць як елементів сугестивного інтер’єру. Висновки. Гастрономічний фразеологізм як елемент сугестивного дизайну може використовуватися у цілій низці сугестивних засобів і трактуватися як складова інформального навчання мові. Практична цінність результатів дослідження полягає в можливості надати допомогу слухачам і студентам технологічних і лінгвістичних навчальних закладів.Посилання
Dal’ V. I. (1978), Explanatory dictionary of the living Great Russian language: in 4 vol. [Tolkovyj slovar’ zhivogo velikorusskogo yazyka: v 4 t.], Russkiy yazyk, Moscow, vol. 1. 699 p.
Pocheptsov, G. G. (2000), Communication technologies of the twentieth century [Kommunikativnye tekhnologii dvadtsatogo veka], Raffle-book, Moscow, 348 p.
Telia, V. N. (1996), Russian phraseology. Semantic, pragmatic and linguocultural aspects [Russkaya frazeologiya. Semanticheskiy, pragmaticheskiy i lingvokul’turologicheskiy aspekty], Languages of Russian culture, Moscow, 288 p.
Ter-Minasova, S. G. (2000), Language and intercultural communication [Yazyk i mezhkul’turnaya kommunikaciya], Slovo, Moscow, 624 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.