СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ В ПОРЯДКУ СЛІВ КИТАЙСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО РЕЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2019.31.178521Ключові слова:
просте речення, порядок слів, варіативність, зіставлення, китайська та російська мовиАнотація
Мета цієї статті — виявити деякі сутнісні збіги й відмінності порядку слів у російському та китайському простому реченні та визначити способи використання виокремлених особливостей під час вивчення цих мов. Об’єкт дослідження — конструкції простого речення в російській і китайській мовах. Предмет дослідження — структурні, семантичні та функційні відмінності порядку слів у російському та китайському висловлюванні. Використано методи функційно-синтаксичного та лексико-семантичного аналізу, порівняльний та описовий методи. У результаті проведеного дослідження встановлено, що російське речення з трьох слів: суб’єкта, предиката й об’єкта, — має всі шість можливих форм розташування слів, а його китайський еквівалент — тільки три. У той же час, у російській і в китайській мовах основною, експресивно нейтральною є модель «суб’єкт — предикат — об’єкт». Висновки полягають у наступному: зміна порядку розташування слів у висловленні корелює з фразовим наголосом і актуальним членуванням. Зміна прямого порядку слів зазвичай вказує на зміну відтінків значення та підтекстів висловленого, якщо суб’єкт і об’єкт незмінні по суті.Посилання
Wang Li (1944–1945), Chinese Language Grammar Theory: in 2 vol. [Zhongguo Yufa Lilun: 2 juаn], Haiyang Shudyan, Shanghai.
Wang Li (1946), Fundamentals of Chinese Grammar [Zhongguo Yufa Gangyao], Haiyang Shudyan, Shanghai.
Wang Li (1983), “Parts of speech”, Lectures on the modern Chinese language [“Tse Lei”, Xiandai hanyu jiangju], Beijing, pp. 106–119.
Vinogradov, V. V. (1958), From the history of the study of Russian syntax (from Lomonosov to Potebnya and Fortunatov), Moscow Univ. Publ. House, 400 p.
Gao Mingkai (1986), Theory of Chinese Grammar [Hanyu Yufalun], Shang wu Publishing House, Beijing.
Gvozdev, A. N. (1968), Modern Russian literary language: in 2 vol., 3rd ed. [Sovremennyy russkiy literaturnyy yazyk: v 2 t., 3-e izd.], Prosveshchenye, Moscow, vol. 2, Syntax, 344 p.
Gorelov, V. I. (1989), Theoretical grammar of the Chinese language [Teoreticheskaya grammatika kitayskogo yazyka], Prosveshchenye, Moscow, 318 p.
Grammar of the Russian language: in 2 vols. (1960) [Grammatika russkogo yazyka: v 2 t.], eds. V. V. Vinogradov, E. S. Istrina, Publ. House of the USSR Academy of Sciences, Moscow, vol. 2, part 1, 702 p.
Dragunov, A. A. (1952), Research on the grammar of the modern Chinese language [Issledovaniya po grammatike sovremennogo kitayskogo yazyka], Publ. House of the USSR Acad. of Sciences, Moscow, Leningrad, 231 p.
The comparison studies of the Russian and Chinese languages (2004) [É hànyŭ yán bĭjiào yánjiū], ed. Zhang Huisen, Wàiyŭ jiàoyù, Shanghai.
Chinese linguistics: Proceedings of the 9th International Conf. (1998) [Kitayskoye yazykoznaniye: materialy IX Mezhdunar. konf.], ed. V. M. Solntsev, Institute of Oriental Studies, Russian Academy of Sciences, Moscow, 220 p.
Kovtunova, I. I. (1976), Modern Russian language: Word order and actual division [Sovremennyy russkiy yazyk: Poryadok slov i aktual’noye chleneniye], Prosveshchenye, Moscow, 240 p.
Lv Shuxiang (1983), Collection of articles on linguistics [Guānyú yŭyán xué de wénzhāng jí], Shang wu, Beijing.
Lv Shuxiang (1979), Essays on Chinese grammar [Hànyŭ yŭfă lùnwén jí], Shang wu, Beijing.
Rosenthal, D. E., Telenkova, M. A. (2001), Dictionary of linguistic terms [Slovar’-spravochnik lingvisticheskikh terminov], Azbukovnik, Moscow, 626 p.
Russian grammar: in 2 vols (1980) [Russkaya grammatika: v 2 t.], ed. N. Yu. Shvedova, Nauka, Moscow.
Solntsev, V. M. (1995), Introduction to the theory of isolating languages (in connection with the general features of human language) [Vvedeniye v teoriyu izoliruyushchikh yazykov (v svyazi s obshchimi osobennostyami chelovecheskogo yazyka)], Oriental literature, Moscow, 353 p.
Solntsev, V. M. (1957), Essays on the modern Chinese language [Ocherki po sovremennomu kitayskomu yazyku], IMO, Moscow, 207 p.
Stepanov, Ie. N., Gukova, L. N. (2009), Review “V. N. Abashina. Issues of communicative-pragmatic description of a complex sentence in Russian: aspect of actual division: a monograph. Lviv, 2006. 344 s.” Mova / Language [Retsenziya “V. N. Abashina. Voprosy kommunikativno-pragmaticheskogo opisaniya slozhnogo predlozheniya v russkom yazyke: aspekt aktual’nogo chleneniya: monografiya. L’vov, 2006. 344 s., Mova], Astroprint, Odessa, No. 4, pp. 239–244.
Stepanov, Ie. N., Fudim, T. A. (2017), “Diplomatic text as a source of cultural information about a single settlement equivalent in Russian-Chinese economic relations”, The traditional spiritual culture of the East Slavic and Chinese peoples: Collection of research articles [“Diplomaticheskiy tekst kak istochnik kul’turnoy informatsii o yedinom raschotnom ekvivalente v rossiysko-kitayskikh ekonomicheskikh otnosheniyakh”, Traditsionnaya dukhovnaya kul’tura vostochnoslavyanskikh i kitayskogo narodov: sb. nauch. tr.], Francisk Skorina Gomel State University, Gomel, pp. 170–173.
Zhang Huisen (1991), Functional grammar of the Russian language [Funktsional’naya grammatika russkogo yazyka], Higher Education, Beijing.
Zhang Huisen (2000), The latest grammar of the Russian language [Noveyshaya grammatika russkogo yazyka], Higher Education, Beijing.
Zhang Huisen (1984), Change and development of the modern Russian language [Izmeneniye i razvitiye sovremennogo russkogo yazyka], Public Education, Beijing.
Greenberg, J. H. (1966), “Some universals of grammar with particular reference to the order of meaningful elements”, Universals of grammar, 2nd ed., MIT Press, Cambridge, Mass, pp. 73–113.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
