РОСІЙСЬКА АНТРОПОНІМНА ФОРМУЛА В СУЧАСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇЇ ВИВЧЕННЯ В ІНОЗЕМНІЙ АУДИТОРІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2019.31.178519

Ключові слова:

російська мова, антропонімна формула, варіювання номінацій, офіційні та неофіційні ситуації спілкування

Анотація

Мета статті — дослідити функціонування російської антропонімної формули в різних ситуаціях спілкування для використання в іноземній аудиторії. Об’єктом дослідження є російська антропонімна формула, предметом — виявлення причин правильного і неправильного вибору варіантів антропонімної формули іноземними студентами. Матеріалом вивчення послужили спостереження над офіційним і неофіційним спілкуванням іноземних учнів. У результаті дослідження автор приходить до наступних висновків. Вивчаючи питання функ- ціонування російської антропонімної формули в комунікації іноземні студенти мають співвідносити традиції російського етикету з подібними традиціями в їхніх рідних мовах та виявляти риси спільного й відмінного. Слід відрізняти спілкування в офіційних і неофіційних ситуаціях. В офіційних ситуаціях потрібно відокремити різні сфери: публіцистику, бізнес-комунікацію, спілкування в галузі освіти. Побудова діалогів у цих конкретних ситуаціях з особливою увагою до номінації комуніканта допомагає засвоїти закономірності вживання антропонімної формули та досягти ефективного спілкування. Результати дослідження мають значення у практиці навчання іноземних учнів живій комунікації в різних ситуаціях.

Посилання

Andreeva, K. A. (2011), Russian personal name in the communicative and pragmatic aspect: Author’s thesis [Russkoye lichnoye imya v kommunikativno-pragmaticheskom aspekte: avtoref. dis. … kand. filol. nauk: 10.02.01], Moscow, 20 p.

Bondaletov, V. D. (1983), Russian Onomastics [Russkaya onomastika], Prosveshchenie, Moscow, 224 p.

Wierzbicka, A. (1996), Semantics, Culture and Cognition, transl. from English [Yazyk, kul’tura, poznaniye, perevod s angl.], Russian dictionaries Publ. House, Moscow, 412 p.

Klushina, N. I. (2002), “Proper name on the newspaper page”, Russian speech [“Imya sobstvennoye na gazetnoy polose”, Russkaya rech’], Moscow, No. 1, pp. 53–56.

Krongauz, M. A. (2001), “Changes in modern speech etiquette, Language life [“Izmeneniya v sovremennom rechevom etikete”, Zhizn’ yazyka], Languages of Slavic culture, Moscow, pp. 263–268.

Krongauz, M. A. (2009), Russian language on the verge of a nervous breakdown [Russkiy yazyk na grani nervnogo sryva], Znak, Moscow, 232 p.

Molchanova, G. G. (2004), “Anthroponymic paremia as an iconic sign and culturological feature, Bulletin of Moscow State University [“Antroponimicheskaya paremiya kak ikonicheskiy znak i kul’turologicheskiy priznak”, Vestnik MGU, Series 9, Philology], Moscow, No. 4, pp. 86–96.

Muradyan, I. V. (2007), “Determination of mechanisms of Russian personal name speech using form from the viewpoint of interpersonal society relations”, Mova [“Obuslovlennost’ mekhanizmov rechevogo upotrebleniya russkoy antroponimicheskoy formuly mezhlichnostnymi otnosheniyami v obshchestve”, Mova], Odessa, 2007. No. 12, pp. 198–201.

Pak, S. M. (2004), “Personal name in linguo-cognitive lighting”, Bulletin of Moscow State University [“Lichnoye imya v lingvokognitivnom osveshchenii”, Vestnik MGU, Series 9, Philology], Moscow, No. 1, pp. 161–171.

Tolstoy, A. N. (1946), “Peter I”, Complete works: in 15 vol. [“Petr Pervyy”, Polnoye sobr. soch.: v 15 t.], OGIZ, Moscow, vol. 9, 586 p.

Formanovskaya, N. I. (2004), “Does a Russian person need a patronymic?”, Russian speech [“Nuzhno li russkomu cheloveku otchestvo?”, Russkaya rech’], Moscow, No. 5, pp. 67–76.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-18

Номер

Розділ

Питання методики викладання мови та лінгводидактики