ЕКСПРЕСИВНІСТЬ ЯК ВИРАЖЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО ЧИННИКА В ТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2019.31.178515Ключові слова:
модальність, авторська модальність, суб’єктивна модальність, експресивність, суб’єктивністьАнотація
Мета статті полягає в дослідженні поняття модальності та виокремленні мовної експресивності як різновиду модальності. Об’єктом дослідження є категорія модальності як багатоаспектна лінгвістична категорія. Предметом дослідження є експресивність як окрема мовна категорія суб’єктивної модальності. У роботі використано такі традиційні методи, як методи теоретичного аналізу й синтезу для систематизації й узагальнення зібраного матеріалу; метод спостереження — для виявлення експресивних засобів вираження суб’єктивної модальності. Результатом роботи є визначення ролі експресивності у набутті висловлюванням суб’єктивного характеру за допомогою відповідних мовних засобів. Висновки. Експресивізація в мовленні виражається через суб’єктивне сприйняття реальної дійсності. Спроможність мовного знака виражати емоційний стан мовця, його суб’єктивне ставлення до предметів і явищ дійсності формують експресивну функцію як одну з його основних функцій. Тісний зв’язок експресивної функції з номінативною й комунікативною, у свою чергу, сприяють адекватному вираженню та сприйняттю заданого смислу. Наразі експресивність є важливою умовою реалізації прагматичної функції. Відповідно, доцільним, на нашу думку, є виокремлення експресивності від інших різновидів модальності, оскільки це модальне явище має відповідні мовні засоби реалізації, а також тісно переплітається з суміжними поняттями (емоційність, оцінність, інтенсивність та ін.). Перспективним убачаємо поглиблене вив- чення експресивних засобів суб’єктивної модальності в наукових текстах економічного дискурсуПосилання
Arnold, I. V. (1975), “Interpretation of the artistic text: types of nomination and problems of expressiveness”, Expressive means of English: Collection of proceedings of the LSPU A. I. Herzen [“Interpretatsiya khudozhestvennogo teksta: tipy vydvizheniya i problem ekspressivnosti”, Ekspressivnyye sredstva angliyskogo yazyka: sb. nauch. tr. LGPI im. A. I. Gertsena], Leningrad, рр. 11–20.
Arutyunova, N. D. (1981), “The addressee’s factor”, Proceedings of the USSR Academy of Sciences, Series: Literature and language [“Faktor adresata”, Izvestiya Akademii nauk SSSR, Seriya Literatury i yazyka], Nauka, Moscow, vol. 40, No. 4, pp. 356–367.
Bakhtin, M. M. (1979), Aesthetics of verbal creativity [Estetika slovesnogo tvorchestva], Iskusstvo, Moscow, 424 p.
Benveniste, E. (1974), Problems in General Linguistics [Obshchaya lingvistika], Progress, Moscow, 446 p.
Bondarko, A. V. (2001), “Text linguistics in the system of functional semantic categories”, Text. Structure and semantics [“Lingvistika teksta v sisteme funktsional’no-semanticheskikh kategoriy”, Tekst. Struktura i semantika], Nauka, Moscow, vol. 1, pp. 4–13.
Bondarko, A. V. (1990), Theory of the functional grammar. Temporality. Modality [Teoriya funktsional’noy grammatiki. Temporal’nost’. Modal’nost’], Nauka, Leningrad, 263 p.
Vaulina, S. S. (1988), The evolution of the means of expressing modality in the Russian language (XI–XVII centuries) [Evolyutsiya sredstv vyrazheniya modal’nosti v russkom yazyke (XI–XVII vv.)], Leningrad, 143 p.
Vinogradov, V. V. (1950), “On the category of modality and modal words in the Russian language”, Proceedings of the USSR Academy of Sciences [“O kategorii modal’nosti i modal’nykh slovakh v russkom yazyke”, Trudy Instituta russkogo yazyka AN SSSR], Moscow, Leningrad, vol. 2, pp. 38–79.
Voynalovich, L. P. (2013), “Modality as a multidimensional linguistic category”, Proceedings of Nizhyn Mykola Gogol State University, Series: Philology [“Modal’nist’ yak bahatoaspektna linhvistychna katehoriya”, Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholya, Seriya: Filolohichni nauky], Nizhyn, Book 3, рр. 28–32.
Galperin, I. R. (1981), Text as an object of linguistic research [Tekst kak ob”yekt lingvisticheskogo issledovaniya], Nauka, Moscow, 140 p.
Zainullin, M. V. (1986), Modality as a functional and semantic category: on the material of the Bashkir language [Modal’nost’ kak funktsional’no-semanticheskaya kategoriya: na materiale bashkirskogo yazyka], Saratov University Publishing house, Saratov, 123 p.
Zolotova, G. A. (1973), The sketch of functional syntax of the Russian language [Ocherk funktsional’nogo sintaksisa russkogo yazyka], Nauka, Moscow, 351 p.
Kolshansky, G. V. (1975), The ratio of subjective and objective factors in the language [Sootnosheniye sub’’yektivnykh i ob’’yektivnykh faktorov v yazyke], Nauka, Moscow, 231 p.
Panfilov, V. Z. (1977), “The category of modality and its role in constructing the structure of the sentence”, Research Questions in Linguistics [“Kategoriya modal’nosti I yeyo rol’ v konstruirovanii struktury predlozheniya”, Voprosy yazykoznaniya], Moscow, No. 4, pp. 37–48.
Petrov, N. E. (1982), The content and scope of language modality [O soderzhanii i ob’’yome yazykovoy modal’nosti], Nauka, Novosibirsk, 161 p.
Peshkovsky, A. M. (1938), Russian syntax in scientific coverage: textbook, 6th ed. [Russkiy sintaksis v nauchnom osveshchenii: ucheb. posobiye, 6 izd.], Uchpedgiz, Moscow, 451 p.
Safonova, N. (2004), “Evolution of the views on subjective modality”, Visnyk of the Lviv University, Series: Philology [“Evolyutsiya pohlyadiv na sub’’yektyvnu modal’nist’», Visnyk L’vivs’koho universytetu, Seriya: Filolohiya], Lvov, vol. 34, part 1, pp. 74–80.
Solganik, G. Ya. (1999), “On textual modality as a semantic basis of text”, The structure and semantics of literary text. Reports of the 7th International conference [“O tekstovoy modal’nosti kak semanticheskoy osnove teksta”, Struktura i semantika khudozhestvennogo teksta: doklady VII Mezhdunarodnoy konferentsii MGOPU], Moscow, pp. 364–372.
Linguistics. Great Encyclopedic Dictionary (2000) [Yazykoznaniye. Bol’shoy entsiklopedicheskiy slovar’], Great Russian Encyclopedia, Moscow, 688 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
