РОЛЬ ПРОТОТИПІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ У РОЗВИТКУ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА МЕХАНІЗМ У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ (на матеріалі словників)

Анотація

Мета статті — проаналізувати семантичну структуру слова механізм у сучасній російській мові, визначити роль прототипічного значення у формуванні цієї структури. Об’єкт дослідження — пряме і похідні значення слова механізм, що утворюють семантичну структуру. Предмет вивчення — механізми формування семантичної структури слова механізм і її специфіка. Матеріалом для дослідження послужили словникові статті та дефініції слова, представлені в тлумачних і спеціальних словниках російської мови. У дослідженні було використано загальнонаукові методи спостереження й опису, а також прийоми порівняльного, етимологічного та дефінітивного методів і семантико-когнітивного аналізу. У результаті проведеної роботи було простежено становлення семантичної структури слова механізм від Петровської епохи до наших днів, запропоновано її топологічну схему, описано причини та механізми розвитку похідних значень. Автор роботи прийшов до наступних висновків. Увійшовши в російську мову як однозначна лексична одиниця, що позначає технічний артефакт, слово механізм стало надбанням усієї літературної мови, поширившись зі сфери техніки до сфер соціально-економічних і суспільно-політичних відносин, а також у різні наукові галузі. У сучасній російській мові семантична структура слова в її лексикографічній інтерпретації складається з 4 ЛСВ і семантичного відтінку, пов’язаних в одних випадках аналогією за подібністю (механізм 2 і механізм 3), в інших — за суміжністю (механізм 1.1 і механізм 4). Як показало дослідження, основним джерелом семантичного матеріалу для вторинних значень слова послужило не тільки початкове значення, а й прототипічний сигніфікат, що представляє механізм як «те, що реалізує здатність рухатися, з’являтися, розвиватися, функціонувати». Саме прототипічне значення, незважаючи на широкозначність і еврісемічность слова механізм, є ядром, що об’єднує всі його узуальні та мовленнєві значення.