РЕАЛІЗАЦІЯ ФОНОСЕМАНТИЧНИХ КОНСТАНТ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

У статті досліджено особливості реалізації фоносемантичних констант у сучасній німецькій художній літературі як важливого складника смислотворення та стилістичної організації тексту. Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу до міждисциплінарних підходів у лінгвістиці, зокрема до вивчення взаємодії звукової форми мовлення та семантики. Фоносемантика розглядається як напрям, що виявляє невипадковість мовного знаку й доводить здатність звуків передавати додаткові асоціативні та емоційні значення. Метою дослідження є виявлення закономірностей функціонування фоносемантичних констант і визначення їхнього впливу на формування змісту художнього тексту. Матеріалом аналізу слугували твори сучасних німецькомовних авторів, що характеризуються стилістичною різноманітністю та виразною звуковою організацією. У роботі застосовано комплексний підхід, який поєднує фонетико-стилістичний, контекстуально-інтерпретаційний, психолінгвістичний, кількісно-якісний та порівняльно-стилістичний методи. Це дозволило простежити функціонування таких засобів, як алітерація, асонанс, ономатопея, ритм і звукові контрасти, а також визначити їхню роль у створенні емоційного тону, образності та когезії тексту. Об’єктом дослідження є фоносемантика художнього мовлення як складний когнітивно-комунікативний феномен. Предметом дослідження є особливості реалізації фоносемантичних констант та їхнє функціональне навантаження в художньому тексті, зокрема механізми взаємодії звукової форми і значення через такі засоби, як алітерація, асонанс, ономатопея та звукові домінанти, що беруть участь у формуванні когнітивно-емоційного та стилістичного ефекту. У результаті дослідження встановлено, що фоносемантичні константи виконують експресивну, образотворчу, психологічну та текстотворчу функції. Вони не лише підсилюють зміст висловлювання, а й активно беруть участь у його формуванні, впливаючи на сприйняття читача. Доведено, що звукова організація тексту є важливим інструментом когнітивного моделювання художньої реальності та формування індивідуального авторського стилю. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом відтворення фоносемантичних ефектів у перекладі та вивченням міжкультурних аспектів звукової символіки.