РЕАЛІЗАЦІЯ ФОНОСЕМАНТИЧНИХ КОНСТАНТ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Автор(и)

  • Святослава Сергіївна Андріїва Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, факультет іноземних мов, кафедра германської філології та перекладу, Україна https://orcid.org/0009-0008-5316-3838
  • Володимир Іванович Кушнерик Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, факультет іноземних мов, кафедра лінгвістики та перекладу, Україна https://orcid.org/0000-0002-9135-9101

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2026.45.357838

Ключові слова:

звукова символіка, методика, німецька література, стилістика, психолінгвістика, фонема, фонетична домінанта, фоносемантика

Анотація

У статті досліджено особливості реалізації фоносемантичних констант у сучасній німецькій художній літературі як важливого складника смислотворення та стилістичної організації тексту. Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу до міждисциплінарних підходів у лінгвістиці, зокрема до вивчення взаємодії звукової форми мовлення та семантики. Фоносемантика розглядається як напрям, що виявляє невипадковість мовного знаку й доводить здатність звуків передавати додаткові асоціативні та емоційні значення. Метою дослідження є виявлення закономірностей функціонування фоносемантичних констант і визначення їхнього впливу на формування змісту художнього тексту. Матеріалом аналізу слугували твори сучасних німецькомовних авторів, що характеризуються стилістичною різноманітністю та виразною звуковою організацією. У роботі застосовано комплексний підхід, який поєднує фонетико-стилістичний, контекстуально-інтерпретаційний, психолінгвістичний, кількісно-якісний та порівняльно-стилістичний методи. Це дозволило простежити функціонування таких засобів, як алітерація, асонанс, ономатопея, ритм і звукові контрасти, а також визначити їхню роль у створенні емоційного тону, образності та когезії тексту. Об’єктом дослідження є фоносемантика художнього мовлення як складний когнітивно-комунікативний феномен. Предметом дослідження є особливості реалізації фоносемантичних констант та їхнє функціональне навантаження в художньому тексті, зокрема механізми взаємодії звукової форми і значення через такі засоби, як алітерація, асонанс, ономатопея та звукові домінанти, що беруть участь у формуванні когнітивно-емоційного та стилістичного ефекту. У результаті дослідження встановлено, що фоносемантичні константи виконують експресивну, образотворчу, психологічну та текстотворчу функції. Вони не лише підсилюють зміст висловлювання, а й активно беруть участь у його формуванні, впливаючи на сприйняття читача. Доведено, що звукова організація тексту є важливим інструментом когнітивного моделювання художньої реальності та формування індивідуального авторського стилю. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом відтворення фоносемантичних ефектів у перекладі та вивченням міжкультурних аспектів звукової символіки.

Посилання

Crystal, D. (2003) The Cambridge Encyclopedia of the English Language. 2nd Edition, Cambridge University Press, Cambridge.

Döring S. (2010) Phonosemantik. München.

Herrndorf W. (2010) Tschick. Berlin.

Humboldt W. von. (1836) Über die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbaues. Berlin.

Jakobson R. (1971) Selected Writings. The Hague: Mouton.

Kehlmann D. (2005) Die Vermessung der Welt. Reinbek.

Nöth W. (2000) Handbuch der Semiotik. Stuttgart.

Zeh J. (2009) Corpus Delicti. Frankfurt am Main.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-25

Номер

Розділ

ЛЕКСИКОЛОГІЯ, СЛОВОТВІР І МОВНА ВАРІАТИВНІСТЬ. ДІАЛЕКТОЛОГІЯ