ГІПЕРТЕКСТ У ЦИФРОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА: ГІПЕРПОСИЛАННЯ ПРОТИ ХЕШТЕГІВ

Анотація

Цифрова трансформація комунікації, яка розпочалася наприкінці XX століття та посилилася з появою Web 2.0, призвела до розвитку нових принципів текстової організації, серед яких гіпертекст займає центральне місце. Вперше запропонований Тедом Нельсоном у 1965 році, гіпертекст позначає нелінійну систему взаємопов’язаних текстових фрагментів. Подана стаття зосереджується на двох конкретних проявах гіпертекстуальності: гіперпосиланнях, що функціонують у цифровій художній літературі, та хештегах, що використовуються в дискурсі соціальних мереж. Хоча ці явища походять з різних комунікативних середовищ і виконують різні функції, вони демонструють низку спільних структурних, семантичних та прагматичних особливостей, що дозволяє аналізувати їх в рамках єдиної теоретичної бази. Актуальність дослідження полягає в недостатній увазі до порівняльного аналізу цих елементів у лінгвістиці, незважаючи на широкі дослідження теорії гіпертексту та лінгвістики соціальних мереж. Метою цієї статті є виявлення як спільних, так і відмінних характеристик гіперпосилань та хештегів, а також пропонування моделі їхньої кореляції як форм гіпертекстової зв’язності. Дослідження базується на аналізі корпусу цифрових літературних творів, що включає канонічні гіпертексти, а також сучасні інтерактивні наративи, та корпусу публікацій з Instagram популярних інфлюенсерів. Методи дослідження охоплюють лінгвістичний аналіз, контекстуальну інтерпретацію та елементи кількісного аналізу. Результати роботи демонструють, що гіперпосилання та хештеги функціонують як метатекстуальні засоби, що забезпечують нелінійну навігацію та взаємодію з користувачем. Однак вони суттєво відрізняються своєю структурною роллю, семантичною специфічністю та ступенем авторського контролю. Хоча гіперпосилання є конститутивними елементами цифрового наративу, формуючи його архітектуру та уможливлюючи ергодичне читання, хештеги служать інструментами індексування, що сприяють тематичній агрегації в середовищах, керованих платформами. Зроблено висновок про те, що гіперпосилання та хештеги представляють два різні еволюційні шляхи гіпертексту: один орієнтований на складність наративу та авторський дизайн, інший — на комунікативну ефективність та колективне творення сенсу.