КОНСТРУЮВАННЯ НАПРУГИ Й ДРАМАТИЗМУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ВЗАЄМОДІЯ ВЕРБАЛЬНИХ, НЕВЕРБАЛЬНИХ І МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2026.45.357831Ключові слова:
напруга, драматизм, медичний телесеріал, вербальні засоби, невербальні засоби, мультимодальністьАнотація
У статті здійснюється комплексне дослідження стратегій конструювання напруги та драматичного ефекту в аудіовізуальних медіа, що сприяє поглибленому розумінню механізмів залучення глядача, а також специфіки використання мовних і позамовних ресурсів у художній комунікації, зокрема у форматі телесеріалів. Емпіричну базу дослідження становлять діалоги та відібрані сцени першого сезону англомовного медичного телесеріалу The Good Doctor. Вибір матеріалу зумовлений специфікою драматичного жанру, який характеризується високим рівнем емоційної інтенсивності, конфліктністю та динамічними сюжетними лініями. На відміну від інших різновидів драматичних серіалів, медичні драми поєднують емоційну насиченість із репрезентацією професійної діяльності, безпосередньо пов’язаної з людським життям, що істотно підсилює драматичний ефект і підвищує ступінь емпатійного залучення глядача. У центрі дослідження перебувають вербальні, невербальні та мультимодальні засоби, за допомогою яких у серіалі формується емоційна напруга, моделюється драматизм і стимулюється очікування подальшого розвитку подій. Особливу увагу приділено уточненню їхніх поняттєво-термінологічних характеристик і функціональних ролей у межах аудіовізуального дискурсу. Вербальні засоби розглядаються на фонетичному, лексичному та граматичному рівнях; невербальні — як система паралінгвальних, екстралінгвальних, кінетичних і тактильних компонентів; мультимодальні — як інтеграція звукових, візуальних і мовних ресурсів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням наукового інтересу до мультимодального аналізу аудіовізуальних текстів як одного з провідних напрямів сучасної лінгвістики та медіазнавства. Телесеріали постають важливим середовищем трансляції соціокультурних смислів, моделей поведінки та емоційних сценаріїв, що потребує їх комплексного аналізу з урахуванням взаємодії різних семіотичних модусів. Метою статті є ідентифікація, опис і систематизація засобів, що забезпечують створення драматичної напруги в досліджуваному матеріалі, а також виявлення механізмів їхньої взаємодії. Реалізація поставленої мети передбачає застосування інтегративного підходу, що поєднує дискурс-аналіз, стилістичний і мультимодальний аналіз. Результати дослідження засвідчують, що найвищий рівень напруження досягається завдяки синергетичній взаємодії різних модальностей, які функціонують у тісному взаємозв’язку та взаємно підсилюють одна одну. Встановлено, що узгодженість і синхронізація вербальних і невербальних компонентів відіграють ключову роль у забезпеченні цілісного драматичного впливу на реципієнта. Водночас мультимодальні ресурси дозволяють створити складну багаторівневу систему емоційного впливу, яка виходить за межі окремих каналів комунікації.
Посилання
Andreyeva, I. (2016). ‘Multymodalnyi analiz dyskursu: metodolohichna osnova ta perspektyvy napriamu’ [Multimodal Analysis of Discourse: Methodological Basis and Perspectives of the Trend]. Odeskyi ligvistychnyi visnyk. Issue 7. Pp. 3–8.
Bateman J., Wildfeuer J., Hiippala T. (2017). Multimodality. Foundations, research, and analysis. A problem-oriented introduction. Berlin, Boston, De Gruyter Mouton.
Bialyk, V., Ivasyshyn, M. (2023). ‘The Multimodality of the English Visual and Graphic Тext’. Analele Universității din Craiova. Seria Științe Filologice. Lingvistică, Anul XLV, Nr. 1–2, 2023, pp. 13–26. https://doi.org/10.52846/aucssflingv.v45i1-2.84
Birdwhistell R. L. (1952). Introduction to kinesics: An annotation system for analysis of body motion and gesture. Washington DC: Foreign Service Institute,
Birdwhistell, R. L. (1970). Kinesics and Context: Essays on Body Motion Communication. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
Bohatko V. (2023). ‘Funktsiyni vyiavy eliptychnykh rechen u movi suchasnoi ukrainskoi prozy dlia ditey’. [Functional Manifestations of Elliptical Constructions in Contemporary Ukrainian Prose for Children]. Current issues of linguistics and translation studies. 2023. V. 29. Pp. 11–16. https://doi.org/10.31891/2415-7929-2023-29-2
Holubenko, N. I. (2021). ‘Spetsyfika vidtvorennya zasobiv vyrazhennia modalnosti v intersemiotychniy ploshchyni’ [ The Specifics of Reproduction of Expressive Means of Modality in Intersemiotic Space]. Zakarpatski filologichni studiyi. Issue 15, 2021. Pp. 135–139. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.15.24
Jewitt, C. & Oyama, R. (2001). ‘Visual meaning: A social semiotic approach.’ In T. Van Leeuwen and C. Jewitt (eds.). Handbook of Visual Analysis. London: Sage, 2001, Pp. 134–156.
Kress, G. & Van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design, New York: Routledge.
O’Halloran, K. (2004). Multimodal discourse analysis: Systemic functional perspectives, London: Continuum.
Soloshchuk, L. V. (2011). ‘Kinesychni nominatsiyi v anhlomovnomu dyskursi’ [Kinesical Nominations in English Discourse]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.Karazina. Kharkiv P: Kharkiv University Press. No 953 Seria: Romano-hermanska filolohia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov. Issue. 65. Pp. 6 -14.
Soloshchuk, L.V. (2006). Verbalni i neverbalni komponenty komunikatsiyi v anhlomovnomu dyskursi. [Verbal and Non-Verbal Components of Communication in English Discourse]. Kharkiv: Konstanta.
Tannen, D. (2013). “The Medium is the Metamessage: Conversational Style in Social Media Interaction.” Discourse 2.0: Language and New Media, ed. by Deborah Tannen and Anna Marie Trester. Washington, DC: Georgetown University Press, 2013. Pp. 99-117.
The Good Doctor. First Season (2017). https://subslikescript.com/series/The_Good_Doctor-6470478 (retrieved 12.10.25).
Zabolotna, T. (2023). ‘Non-Verbal аnd Verbal Components of Communication As A Means of Expressing Emotions’. Humanities science current issues. Vol. 1, no. 61. P. 175–181. https://doi.org/10.24919/2308-4863/61-1-29
Zhyharieva, O.O. (2021). ‘Lingvosemiotychnyi analiz multymodalnoho dyskursu : novi pidhody I perspektyvy doslodzhennia’ [Linguosemiotic Analysis of Multimodal Discourse: New Approaches and Perspectives of Research]. International Journal of Philology. Vol. 12, no. 1, 2021 P. 41-44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Василь Дмитрович Бялик, Владислава Віталіївна Глевич

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.

