КОНСТРУЮВАННЯ НАПРУГИ Й ДРАМАТИЗМУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ ДИСКУРСІ: ВЗАЄМОДІЯ ВЕРБАЛЬНИХ, НЕВЕРБАЛЬНИХ І МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

Анотація

У статті здійснюється комплексне дослідження стратегій конструювання напруги та драматичного ефекту в аудіовізуальних медіа, що сприяє поглибленому розумінню механізмів залучення глядача, а також специфіки використання мовних і позамовних ресурсів у художній комунікації, зокрема у форматі телесеріалів. Емпіричну базу дослідження становлять діалоги та відібрані сцени першого сезону англомовного медичного телесеріалу The Good Doctor. Вибір матеріалу зумовлений специфікою драматичного жанру, який характеризується високим рівнем емоційної інтенсивності, конфліктністю та динамічними сюжетними лініями. На відміну від інших різновидів драматичних серіалів, медичні драми поєднують емоційну насиченість із репрезентацією професійної діяльності, безпосередньо пов’язаної з людським життям, що істотно підсилює драматичний ефект і підвищує ступінь емпатійного залучення глядача. У центрі дослідження перебувають вербальні, невербальні та мультимодальні засоби, за допомогою яких у серіалі формується емоційна напруга, моделюється драматизм і стимулюється очікування подальшого розвитку подій. Особливу увагу приділено уточненню їхніх поняттєво-термінологічних характеристик і функціональних ролей у межах аудіовізуального дискурсу. Вербальні засоби розглядаються на фонетичному, лексичному та граматичному рівнях; невербальні — як система паралінгвальних, екстралінгвальних, кінетичних і тактильних компонентів; мультимодальні — як інтеграція звукових, візуальних і мовних ресурсів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням наукового інтересу до мультимодального аналізу аудіовізуальних текстів як одного з провідних напрямів сучасної лінгвістики та медіазнавства. Телесеріали постають важливим середовищем трансляції соціокультурних смислів, моделей поведінки та емоційних сценаріїв, що потребує їх комплексного аналізу з урахуванням взаємодії різних семіотичних модусів. Метою статті є ідентифікація, опис і систематизація засобів, що забезпечують створення драматичної напруги в досліджуваному матеріалі, а також виявлення механізмів їхньої взаємодії. Реалізація поставленої мети передбачає застосування інтегративного підходу, що поєднує дискурс-аналіз, стилістичний і мультимодальний аналіз. Результати дослідження засвідчують, що найвищий рівень напруження досягається завдяки синергетичній взаємодії різних модальностей, які функціонують у тісному взаємозв’язку та взаємно підсилюють одна одну. Встановлено, що узгодженість і синхронізація вербальних і невербальних компонентів відіграють ключову роль у забезпеченні цілісного драматичного впливу на реципієнта. Водночас мультимодальні ресурси дозволяють створити складну багаторівневу систему емоційного впливу, яка виходить за межі окремих каналів комунікації.