СЛОВОТВІР ПРИКМЕТНИКІВ ПЕРІОДУ УКРАЇНІЗАЦІЇ КУБАНІ (НА МАТЕРІАЛІ ЖУРНАЛУ «НОВИМ ШЛЯХОМ» (1927–1930))

Анотація

У статті здійснено аналіз морфологічних моделей словотвору прикметників на основі емпіричного матеріалу, виявленого в текстах журналу «Новим шляхом», що виходив на Кубані (РСФРР) упродовж 1927–1930 рр. Метою дослідження є визначити основні моделі й тенденції прикметникового словотворення в період українізації на території РСФРР. Об’єктом дослідження виступає мова журналу «Новим шляхом» (1927–1930). Предмет дослідження — реалізація морфологічного способу деривації прикметників, що позначали нові реалії суспільного життя на Кубані у 20–30-х роках ХХ ст. Застосовано такі методи дослідження: метод суцільної вибірки, метод систематизації та структуризації емпіричного матеріалу, описовий, зіставний, метод лінгвістичної реконструкції, а також холістичний, що передбачає врахування екстралінгвальних чинників, які впливали на процес творення прикметників у зазначений період. Стверджено, що революційні події початку ХХ ст., які відбувалися на території колишньої Російської імперії, спричинилися до появи нових реалій, які потребували нових означень. Зауважено, що процес українізації на Кубані був різновидом радянізації краю. Констатовано, що основними способами словотвору прикметників, які характеризували нові реалії суспільного життя періоду українізації на Кубані, є суфіксація (11 моделей) та складання (2 моделі). Виявлено, що суфіксація демонструє значну кількість активних формантів, натомість складання — велику кількість утворених лексем. З’ясовано, що префіксальний та префіксально-суфіксальний способи словотвору прикметників були малопродуктивними в цьому періодичному виданні. Зауважено помірний ступінь інтерференції з боку словотвірної системи російської мови. Визначено перспективні напрями дослідження цієї теми: аналіз моделей неморфологічних способів словотвору лексем (морфолого-синтаксичного, лексико-синтаксичного, лексико-семантичного) у журналі «Новим шляхом»; характеристика морфемної будови та словотворчих моделей топонімів Кубані періоду українізації; аналіз дериваційних процесів на матеріалі інших українських періодичних видань, що виходили в РСФРР у 20–30-ті рр. ХХ ст.