ЛОКАЛЬНИЙ МОВНИЙ КОД ЯК ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ У НАВЧАННІ ПЕРЕКЛАДУ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ (КЕЙС РОМАНУ «ІВАН І ФЕБА» ОКСАНИ ЛУЦИШИНОЇ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4558.2026.45.357827Ключові слова:
навчання перекладу, локальний мовний код, культурна специфіка, закарпатський діалект, прагматична адаптація, Оксана ЛуцишинаАнотація
У статті обґрунтовано методику використання культурно маркованих художніх текстів як інструменту формування стратегічної компетентності майбутніх перекладачів-філологів. На матеріалі роману Оксани Луцишиної «Іван і Феба» та його англомовного перекладу, виконаного Ніною Мюррей, проаналізовано стратегії відтворення закарпатського мовного коду, що функціонує як складна соціолінгвістична система з історичними угорськими, словацькими та німецькими впливами. Автори дослідження доходять висновку, що робота з локальними мовними кодами вимагає від перекладача не просто лінгвістичного перекодування, а й герменевтичного осмислення культурної пам’яті народу та регіональної ідентичності. Детальний компаративний аналіз охоплює переклад культурно-маркованої лексики (сокачка, біровати, неваловшний, кішкерт), кулінарних реалій (шонка, крумплі, баньки, гурки, леквар, ерош пішта, паленка, боґрач, шютемені), обрядового дискурсу, тощо. Особливу увагу приділено стратегіям граматичної стилізації та їх соціокультурним імплікаціям, що актуалізує питання етичної відповідальності за адекватну культурну репрезентацію першоджерела. Доведено, що аналіз перекладу культурно-насичених текстів сприяє якісному переходу навчання від механічного лінгвістичного перекодування до глибокої культурної медіації та складного герменевтичного аналізу. Запропонована дидактична модель передбачає послідовне проходження етапів соціолінгвістичної деконструкції, картографування стратегічних рішень перекладача та самостійного прагматичного моделювання альтернативних варіантів. Результати дослідження підтверджують, що залучення складних для відтворення фрагментів сучасної прози активує фахову рефлексію студентів, навчаючи їх ефективно балансувати між лінгвістичною точністю та соціокультурною адекватністю в умовах високої семантичної невизначеності. Такий методичний підхід перетворює навчання на процес глибокого дослідження мовного середовища, готуючи фахівця до вирішення складних завдань у сфері міжкультурної взаємодії та репрезентації національної ідентичності у глобальному світі.
Посилання
Volodina, T. S., Rudkivskyi, O. P. (2017), General Theory of Translation for the First (Bachelor’s) Level: Study Guide [Zahalʹna teoriya perekladu dlya pershoho (bakalavrsʹkoho) rivnya: navchalʹno-metodychnyy posibnyk], KNLU Publishing Centre, Kyiv, 296 p.
Kalnychenko, O. A. (2017), Theory of Translation for 3rd–4th Year Students of the Faculty “Referent Translator” (Specialty 035 Philology – Translation). Part 1 [Teoriya perekladu: dlya studentiv 3–4 kursiv fakulʹtetu “Referent perekladach”], National Ukrainian Academy, Kharkiv, 64 p.
Lutsyshyna, O. (2019), Ivan and Phoebe: A Novel [Ivan i Feba: roman], Vydavnytstvo Staroho Leva, Lviv, 392 p.
Al-Awawdeh, N. (2024), Teaching Translation: Theory, Practice and Technological Innovations, Cambridge Scholars Publishing, 187 p.
Bernstein, B. (1971), Class, Codes and Control: Theoretical Studies towards a Sociology of Language, Vol. 1, Routledge and K. Paul, London, 238 p.
Blommaert, J. (2010), The Sociolinguistics of Globalization, Cambridge University Press, Cambridge, 234 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511845307
Court, E. (2023), “When the Revolution’s Over: A Review of Ivan and Phoebe (Deep Vellum)” [“Koly revolyutsiya zakinchylasya: retsenziya na roman ‘Ivan i Phoebe’”], Apofenie, October 28, available at: https://www.apofenie.com/the-latestcontent/ivan-and-phoebe-review (accessed 30 April 2026).
Lutsyshyna, O. (2023), Ivan & Phoebe, transl. by N. Murray, Deep Vellum Publishing, 400 p.
Meyer, L. (2023), “3 Works in Translation: History and Literature Intertwined” [“Try perekladeni tvory: istoriya ta literatura v perepletenni”], NPR, June 26, available at: https://www.npr.org/2023/06/26/1179616359/3-works-intranslation-kairos-ivan-and-phoebe-the-four-corners-of-the-heart (accessed 30 April 2026).
Chunyuan, N., Chwee Fang, N., Hazlina, A. H., Nik, F. M. (2024), “Translation Strategies of Chinese-English Culture-Specific Items: The Case of Translation Test from CET4 and CET6”, AWEJ for Translation & Literary Studies, Vol. 8, No. 1, pp. 58–72. https://doi.org/10.24093/awejtls/vol8no1.4
Qiufen, W., Amini, M., Tan, D. A. L. (2025), “Strategies, Errors, and Challenges in Translating Culture-Specific Items in Chinese-English Literary Works: A Systematic Review”, Jurnal Arbitrer, Vol. 12, Issue 2, pp. 259–273. https://doi.org/10.25077/ar.12.2.259-273.2025
Oldweiler, C. (2023), “This Tumultuous, Seminal Period: Oksana Lutsyshyna’s ‘Ivan and Phoebe’”, Words Without Borders, August 31, available at: https://wordswithoutborders.org/book-reviews/tumultuous-seminal-period-oksanalutsyshyna-ivan-and-phoebe-cory-oldweiler/ (accessed 30 April 2026).
“Performing Borderlands: Nina Murray’s Translation of Ivan and Phoebe” (2024), Texas Language Center, University of Texas at Austin, available at: https://liberalarts.utexas.edu/tlc/events/performing-borderlands-nina-murray-stranslation-of-ivan-and-phoebe-oksana-lutysyshyna-2 (accessed 30 April 2026).
Shpylova-Saeed, N. (2023), “A Review of Ivan and Phoebe by Oksana Lutsyshyna”, Compulsive Reader, August 24, available at: https://compulsivereader.com/2023/08/24/a-review-of-ivan-and-phoebe-by-oksana-lutsyshyna/ (accessed 30 April 2026).
Umeanowai, K. O., Hu, G. (2024), “Unveiling the Dynamic Landscape of Translation Studies: A Bibliometric Analysis”, SAGE Open, Vol. 14, Issue 4, pp. 1–16. https://doi.org/10.1177/21582440241300123
Wei, L. (2023), “Transformative Pedagogy for Inclusion and Social Justice through Translanguaging, Co-learning, and Transpositioning”, Language Teaching, Vol. 57, Issue 2, pp. 203–214. https://doi.org/10.1017/S0261444823000186
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольга Кішко, Наталія Петій

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.

