РІВНІ РИТУАЛЬНОСТІ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ПУБЛІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: НА МАТЕРІАЛІ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню рівнів ритуальності як визначальної особливості публічної комунікації на матеріалі політичних промов. Актуальність роботи зумовлена зростанням ролі символічних форм у конструюванні публічного образу політика, де ритуальність виступає важливим механізмом впливу на індивідуальну та колективну свідомість. У межах дослідження ритуальність розглядається як багаторівнева система, що реалізується на семіотичному, дискурсивному та комунікативно-прагматичному рівнях. Метою статті є визначення та опис рівнів ритуальності у політичних промовах, а також виявлення їхніх функціональних і семіотичних характеристик. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: окреслено основні підходи до трактування ритуалу в гуманітарних науках; визначено ключові компоненти ритуальності в політичній комунікації; проаналізовано ритуальні характеристики політичних промов українських політиків; описано специфіку функціонування ритуальності на різних рівнях комунікації. Об’єктом дослідження є українська політична публічна комунікація, а предметом — рівні ритуальності як комплекс семіотичних, дискурсивних і прагматичних характеристик політичних промов. Методологічну основу становлять семіотичний і дискурсивний підходи, а також контекстуально-інтерпретаційний і компонентний аналіз, що уможливили виявлення структурних елементів ритуальності та їх функціонального навантаження. У роботі запропоновано інтерпретацію ритуальності як багаторівневої моделі організації публічної комунікації, у якій кожен рівень (символічний, структурно-дискурсивний, прагматичний) виконує специфічні функції — від формалізації та сакралізації до інтеграції аудиторії та відтворення ідеологічних смислів. Визначено основні ознаки ритуальності в політичних промовах, зокрема церемоніальність, перформативність, декларативність, ідеологічність та інтегративність, і показано їхню роль у формуванні комунікативного впливу. Отримані результати поглиблюють розуміння ритуальності як системної характеристики публічної комунікації та відкривають перспективи подальших досліджень у напрямі аналізу символічних структур і стратегій впливу в політичному дискурсі.