ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ДИСКУРСУ ЯК ФОРМИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено аналізу лексичних особливостей волонтерського дискурсу як специфічної форми масової комунікації в сучасному українському інформаційному просторі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі волонтерства як соціального феномену, що не лише забезпечує практичну допомогу, а й формує нові комунікативні моделі, ціннісні орієнтири та механізми суспільної мобілізації, особливо в умовах повномасштабної війни. Волонтерський дискурс розглядається як динамічна мовленнєва система, у якій лексичний рівень виконує ключову роль у структуруванні повідомлення, передачі значущих смислів та організації комунікативного впливу. Метою статті є виявлення та опис лексичних особливостей волонтерського дискурсу, а також визначення їхніх функцій у межах масової комунікації. Об’єктом дослідження є волонтерський дискурс у сучасному українському медійному та соціальному просторі, предметом — лексичні засоби його реалізації, зокрема ключові номінації, термінологічні одиниці, емоційно-експресивна лексика, мовні кліше та маркери солідарності. Джерельну базу становлять публікації в соціальних мережах, медіатексти, офіційні звернення волонтерських організацій та інші форми публічної комунікації. У дослідженні застосовано описовий, контекстуально-інтерпретаційний, дискурсивний та компонентний аналіз, що дало змогу виявити специфіку функціонування лексичних одиниць у волонтерському дискурсі. Встановлено, що лексичний рівень характеризується високою динамічністю, гібридністю та функціональною варіативністю, поєднанням термінологічної точності з емоційною насиченістю, а також активним використанням мовних засобів, спрямованих на мобілізацію, інтеграцію та підтримку аудиторії. Наукова новизна полягає у визначенні лексичних параметрів волонтерського дискурсу як самостійного комунікативного явища та у виявленні їхньої ролі в організації масової комунікації. Отримані результати поглиблюють розуміння мовних механізмів суспільної взаємодії та можуть бути використані в подальших дослідженнях медіадискурсу, соціолінгвістики та комунікативних стратегій громадянського суспільства.