ТЕРМІНОЛОГІЯ ФАНФІКШЕНУ ЯК ПРОЯВ КУЛЬТУРИ УЧАСТІ У ЦИФРОВОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Дарина Василівна Станко Ужгородський національний університет, кафедра англійської філології, Україна https://orcid.org/0000-0002-7858-8663

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2026.45.357818

Ключові слова:

термінологія фанфікшену, цифровий дискурс, культура участі, фан-спільноти, семантичні властивості, словотвір, онлайн-комунікація

Анотація

У статті досліджується термінологія фанфікшену як прояв культури участі у цифровому дискурсі. Дослідження ґрунтується на сучасних підходах до теорії термінознавства та дискурс-аналізу, які трактують терміносистеми як динамічні, контекстуально зумовлені та соціально сконструйовані явища, а не як жорстко регламентовані й стандартизовані структури. У цьому контексті фанфікшн-спільноти розглядаються як інтерактивні середовища, у межах яких користувачі активно створюють, модифікують і поширюють спеціалізовану лексику, формуючи неінституціоналізовану, але функціонально впорядковану терміносистему. Метою дослідження є вивчення структурних, семантичних і функціональних характеристик термінології фанфікшену. У роботі визначено та класифіковано основні типи термінологічних одиниць, що використовуються у фанфікшн-спільнотах, зокрема жанрові та піджанрові маркери, терміни на позначення міжперсонажних взаємин, позначення наративних прийомів, а також одиниці, пов’язані з процесами створення та поширення контенту. Особливу увагу приділено механізмам термінотворення, таким як абревіація, словоскладання, блендинг і семантичне переосмислення, які відображають принципи мовної економії, гнучкості та креативності, притаманні цифровій комунікації. Семантичний аналіз засвідчив, що термінологія фанфікшену характеризується полісемією, метафоризацією та контекстуальною варіативністю. Ці властивості забезпечують гнучку інтерпретацію та адаптацію значень у межах різних фандомів, платформ і комунікативних ситуацій. Крім того, у дослідженні визначено основні комунікативні та прагматичні функції термінологічних одиниць, серед яких категоризація, оцінювання, конструювання ідентичності, організація дискурсу та забезпечення взаємодії. Отримані результати підтверджують, що термінологія фанфікшену відіграє важливу роль у структуруванні цифрової взаємодії, підтримці колаборативних практик і формуванні спільного знання в межах фан-спільнот. Зроблено висновок, що термінологія фанфікшену є вагомим об’єктом лінгвістичних досліджень, оскільки відображає ширші процеси мовних змін, розвиток неінституціоналізованих терміносистем і вплив культури участі на сучасні дискурсивні практики.

Посилання

Zarytskyi, M. S. (2004), “Current issues of Ukrainian terminology”, Aktualʹni problemy ukraїnsʹkoho terminoznavstva, Politekhnika; TOV “Firma ‘Periodyka’”, Kyiv, 124 p.

Ivashchenko, V. L. (2013), “Frame and communicative terminology studies in foreign linguistics”, Movoznavstvo, No. 1, pp. 51–58.

Kyiak, T. R. (2008), “Semantic aspects of the normalization of terminological units”, Mova i kulʹtura. Seriia ‘Filolohiia’, Naukove vydavnytstvo, Kyiv, Vol. 3, Pt. 1, No. 2, pp. 57–71.

Popovych, Yu. V. and Bialyk, V. D. (2020), “The concept of terminology and term system in modern linguistics”, Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Social Communications, Vol. 31(70), No. 2(2), pp. 206–211.

Tsytkina, F. O. (2003), “Terminology and translation”, Terminolohiia y pereklad, VLI, Lviv, 187 p.

Cabré, M. T. (2003), “Theories of Terminology: Their description, prescription and explanation”, Terminology, No. 2, pp. 163–199.

Hills, M. (2017), “From fan culture/community to the fan world: possible pathways and ways of having done fandom”, Palabra Clave, Vol. 20(4), pp. 856–883.

Jenkins, H. (1992), Textual Poachers: Television Fans and Participatory Culture, Routledge, New York, 352 p.

FanFiction.net (n.d.), available at: https://www.fanfiction.net/

Archive of Our Own (n.d.), available at: https://archiveofourown.org/

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-25

Номер

Розділ

ЦИФРОВИЙ ДИСКУРС І НОВІ МЕДІА