ГОВІРКА СЕЛА ПІДГОРОДЦІ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ НАДДНІСТРЯНСЬКО-БОЙКІВСЬКОГО ДІАЛЕКТНОГО ПОРУБІЖЖЯ

Анотація

У статті досліджено говірку села Підгородці Стрийського району Львівської області в контексті студій бойківсько-наддністрянського діалектного порубіжжя. Актуальність розвідки зумовлена необхідністю уточнення меж діалектних ареалів південно-західного наріччя української мови та вивчення процесів міждіалектної взаємодії, що спричинюють формування перехідних і мішаних говірок. Метою дослідження є визначення діалектної належності говірки с. Підгородці та встановлення ступеня впливу наддністрянського говору на її бойківську основу. Об’єктом аналізу є говірка с. Підгородці як складова південно-західного діалектного континууму, предметом — її фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості в умовах міждіалектного контактування. Джерельну базу становлять матеріали польових експедицій 2023 року (записи живого мовлення носіїв різних вікових груп), дані лінгвістичних атласів (зокрема Атласу української мови та Atlasu gwar bojkowskich), а також тексти суміжної говірки с. Крушельниця Стрийського району. У дослідженні застосовано описовий, зіставний та лінгвогеографічний методи, що забезпечило комплексний аналіз мовних явищ і виявлення ареальних закономірностей їх поширення. У результаті встановлено, що говірка с. Підгородці має виразний перехідний бойківсько-наддністрянський характер. Вона поєднує архаїчні бойківські риси з наддністрянськими, які виявлено передусім у фонетичних змінах, зокрема у явищах переголосу, модифікаціях у вокалізмі та консонантизмі. Простежено поступову нівеляцію локальних бойківських рис і розширення наддністрянських рис, що свідчить про тривале міждіалектне контактування та конвергенцію діалектних систем. Висновки засвідчують, що говірка с. Підгородці є типовим прикладом мовлення контактної зони, яка відображає динамічні процеси трансформації діалектного простору. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням польової бази, порівняльним аналізом суміжних говірок та уточненням ареальних меж бойківсько-наддністрянського порубіжжя. Отримані результати також можуть бути використані для подальшого укладання діалектологічних карт і поглиблення теоретичних засад дослідження міждіалектної взаємодії в українському мовному просторі.