Мова

ЛІНГВОГРАФІЯ І ЛІНГВАРІЙ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ДОКАЗОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ МОВИ

Тетяна Василівна Громко — 2025-11-25

У статті обґрунтовано концептуальні засади лінгвографії як метамови корпусного опису та лінгварію як її структурного ядра – доказової моделі мови, що поєднує теоретичний, методологічний і технологічний рівні аналізу. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування нової системи опису, яка інтегрує корпусну доказовість, когнітивну інтерпретацію та функційно-комунікативну повноту. Мета статті полягає в обґрунтуванні лінгвографії як системи доказового моделювання мови та у визначенні її структурної одиниці – лінгварію. Об’єктом виступає природна мовна система у її живому функціонуванні, предметом – принципи організації, параметризації та стратифікації лінгварію. Методи дослідження – корпусно-дескриптивний, когнітивно-інтерпретаційний, контекстуальний і метамовний аналіз; джерельна база охоплює автентичні тексти, записи усного мовлення, корпусні матеріали говірки. Узагальнено, що лінгвографія й лінгварій становлять ядро нової доказової парадигми мовознавства, зорієнтованої на перевірюваність, системність і когнітивну інтерпретацію мовних даних. Вони відображають перехід від опису мови як замкненої системи до її алгоритмічного моделювання (modulatio algorithmica linguae) як живого процесу комунікації, мислення та культури, що створює підґрунтя для подальшого розвитку корпусної, когнітивної й функційної лінгвістики. Установлено, що лінгварій реалізує синтез лінійної, рівневої та полійної моделей мови, відтворюючи її як динамічну стратифіковану систему, у якій документально фіксуються мовні та мовленнєві одиниці – лексеми, фраземи, колокації, прагматеми, просодичні маркери. Лінійна модель забезпечує послідовність і взаємозалежність елементів мовної системи, рівнева – її ієрархічну організацію, а полійна – багатовимірність і поліцентричність зв’язків між рівнями та функційними площинами мовлення. У результаті лінгварій моделює мову як цілісну систему динамічних взаємодій, де кожна одиниця підтверджена контекстом, функцією і когнітивним призначенням. Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу категорій лінгвографія та лінгварій як складників доказової парадигми мовознавства. Теоретична цінність полягає у створенні метамови корпусного опису, практична – у формуванні моделі документального корпусу для лінгвістичних досліджень. У висновках узагальнено, що лінгвографія і лінгварій становлять основу нової доказової парадигми мовознавства, орієнтованої на верифікацію, системність і когнітивну інтерпретацію мовних даних. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням термінологічного словника лінгварію, розбудовою корпусної бази та параметризацією просодичних і невербальних компонентів мови.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СЕРЦЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Інна Валеріївна Лакомська — 2025-11-25

У статті розглянуто масив фразем української мови у лінгвоментальній площині. Метою статті було з’ясування особливостей реалізації концепту СЕРЦЕ в українській мовній картині світу на підставі аналізу українського фразеологічного фонду як репрезентантів культурного надбання етносоціуму. На підставі аналізу фразеологічних одиниць виокремлено смислові компоненти, що входять до структури концепту. Об’єктом дослідження стали фраземи української літературної мови, предметом – семантичне наповнення ФО, що реалізують концепт СЕРЦЕ. Фактичним матеріалом були фразеологічні одиниці, зафіксовані у лексикографічних працях. Мета і завдання роботи визначили необхідність застосування таких загальнонаукових методів, як описовий, метод спостереження та аналіз, що в цілому уможливило систематизацію матеріалу. Методика компонентного аналізу прислужилася у виявленні особливостей семантичної структури фразем. У результаті дослідження з’ясовано, що аналізований лінгвокультурний концепт достатньо широко представлений у фразеологізмах. Мовні засоби вираження досліджуваного концепту є надзвичайно різноманітними, вони віддзеркалюють визначальні риси української ментальності. Фраземи, що вербалізують концепт СЕРЦЕ, класифіковано на такі лексико-семантичні групи, як: характеристика емоційного стану людини (неспокій, хвилювання, тривога, душевні і фізичні муки, страждання, радість, задоволення, насолода, любов, прихильність), характеристика якостей або індивідуально-психологічних особливостей людини (щирість, відвертість, милосердність, чуйність, лагідність, лицемірство, нещирість, жорстокість) та характеристика вчинків людини (умовно поділено на позитивні й негативні дії). У висновках наголошено, що більшість аналізованих фразеологічних одиниць, що вербалізують концепт СЕРЦЕ, позначають психічний стан, різні почуття, переживання та вчинки людини, а також риси характеру. Оскільки серце алегорично уособлює центр людського буття, простежено вживання фразеологічних одиниць для вираження таких полярних емоційно-психологічних станів людини як: любов і ненависть, печаль, страх і радість, здивування, захоплення та розчарування. Перспективою подальших досліджень є вивчення та опрацювання концептів почуттєвої сфери у фразеосистемі української мови.

ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІСЕНЬ АМЕРИКАНСЬКОГО ГУРТУ TWENTY ONE PILOTS: АЛЬБОМ «BLURRYFACE»

Олена Олександрівна Пожарицька — 2025-11-25

У статті виконано лінгвістичний аналіз текстів пісень американського гурту Twenty One Pilots з альбому «Blurryface». Актуальність даного дослідження зумовлена вагомістю обраних пісенних текстів в сучасному медійному просторі та їх впливом на світогляд молодої аудиторії, створюючи поєднання художньої, комунікативної та соціокультурної функцій. Мета роботи полягає у виявленні лінгвальних особливостей альбому «Blurryface», що відтворюють специфіку психологічних переживань, філософії пошуку себе при становленні особистості та орієнтирів у культурному осередку молоді. Проведений аналіз передбачав використання як загальнонаукових методів, так і суто лінгвістичних, зокрема метод лінгвістичного аналізу тексту, елементи дискурсивного та когнітивного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний метод та кількісний аналіз. Стаття окреслює історію розвитку гурту Twenty One Pilots та провідні мотиви наративів їх пісень. Серед них: самоідентифікація, боротьба з внутрішніми страхами, пошук гармонії власного «я» та суспільства. В ході аналізу виявлено концептуальність подання символу внутрішнього голосу слухача, як окремого персонажа, що є альтер-его самого автора пісень. Ідеологія пісенного матеріалу віддзеркалюється у комунікативних та структурних типах речень, що його становлять. Виявлено, що розповідні речення використані для оповіді внутрішнього стану головного героя; питальні речення підкреслюють діалогічну натуру текстів, створюючи ефективне звертання до слухачів та провокують активно мислити; спонукальні речення формують заклик до дій, переосмислення своїх ідеалів та позицій. Варіативність вибору комунікативних типів речень, на нашу думку, сприяє ідейній багатовимірності пісенного дискурсу альбому. У результаті проведеної розвідки зроблено висновки, що альбом «Blurryface» гурту Twenty One Pilots є релевантним для сьогоденної молоді прикладом сплетіння музичної та мовної креативності, де вербальна складова реалізує не лише емоційний вплив, а й відбиває мовний код та концепт особистісної боротьби покоління. Результати дослідження засвідчують цінність матеріалу обраних пісень у сучасній англомовній культурі задля подальшого вивчення лінгвокультурних особливостей подібного характеру текстів. Перспективи роботи вбачаємо у поглибленому аналізі взаємозв’язку між лінгвальними особливостями пісень обраного гурту та представленими в них концептами авторської картини світу.

ПОШУК НОВИХ ШЛЯХІВ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ: ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТІ

Тетяна Іванівна Домброван — 2025-11-25

Ця стаття орієнтована на використання інноваційної методики викладання історії англійської мови студентам ВНЗ, що пов’язує дослідження історії мови з синергетикою як новою міждисциплінарною дослідницькою програмою. У статті наведено вступ до деяких основних концепцій лінгвістичної синергетики як нового підходу до вивчення мови. Особливий акцент робиться на визначенні синергетичної системи. Синергетичний підхід до вивчення мови, тобто діахронічна лінгвосинергетика, зосереджується на принципах і механізмах зміни та розвитку мови та використовує методологічну цілісність філософії, лінгвістики та синергетики. Об’єктом цього дослідження є англійська мова в її діахронічному вимірі, зокрема історична еволюція її фонетичної, морфологічної, лексичної та синтаксичної підсистем. Дослідження зосереджено на процесах змін і трансформації в мовній системі, розглядаючись через призму синергетики як науки про самоорганізацію та складність. Предметом даної роботи є застосування синергетичної методології до вивчення та викладання історії англійської мови. Зокрема, дослідження наголошує на діахронічній лінгвосинергетиці як міждисциплінарному підході, який поєднує лінгвістику, філософію та синергетику для пояснення механізмів зміни мови. Метою статті було визначено вирішення наступних завдань: обґрунтувати ідею, що англійська мова, як і інші природні мови, є складною системою самоорганізації; продемонструвати, що методологія синергетики може ефективно пояснити механізми лінгвістичної еволюції; показати, як впровадження синергетичних принципів у викладанні історії англійської мови може сприяти глибшому розумінню, критичному мисленню та професійній компетентності майбутніх філологів. З точки зору запропонованого підходу, людська мова вважається відкритою, динамічною, нелінійною, самоорганізуючою системою з усіма її ієрархічними підсистемами та елементами, когерентно взаємопов'язаними та керованими керуючими параметрами. Знання механізмів і принципів зміни мови може допомогти передбачити різноманітність потенційних станів аналізованої складної системи і передбачити поведінку останньої в майбутньому. Стверджується, що лінгвістична синергетика здатна вирішити широкий спектр питань, що стосуються зміни мови. Проливає нове світло на розвиток мови та дозволяє краще описувати фазові переходи або реконфігурації мови як синергетичної мегасистеми. Стаття також містить результати експерименту, який проводився в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (англійське відділення факультету романсько-германської філології). У дослідженні взяли участь 96 студентів третього курсу, які були розділені на дві групи: експериментальна (48 студентів) і контрольна (48 студентів). Студенти експериментальної групи були залучені до експерименту з упровадженням принципів синергетики і студенти контрольної групи продовжили навчання у звичний для них спосіб. Результати дослідження показали ефективність методу викладання історії англійської мови на основі синергетики для розвитку професійної компетентності студентів.

УКРАЇНСЬКА ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА В РЕКОНСТРУКЦІЇ ДАВНІХ РЕМЕСЕЛ

Роман Вікторович Міняйло — 2025-11-25

У статті проаналізовано назви кількох рибальських знарядь та їхні семантичні зв’язки з термінологією інших давніх ремесел – зокрема плетіння та гончарства. Такі взаємозв’язки зумовлені еволюційними змінами в повсякденному житті ранніх спільнот. Археологічні дані дають змогу зробити висновок, що потреба в рибальстві істотно сприяла переходу давніх етнічних груп від кочового життя до осілості, а також розвитку навичок виготовлення різних виробничих і побутових знарядь з рослинної сировини. Об’єктом дослідження є лексична система традиційних народних ремесел на східнослов’янському ареалі, а предметом – семантичні й етимологічні особливості назв рибальських знарядь у їхньому зв’язку з терміносферою плетіння та гончарства. Мета дослідження полягає в уточненні мовних свідчень, що відображають взаємодію архаїчних ремесел. Завданням є реконструкція праслов’янської лексичної основи та виявлення семантичних механізмів, через які технологічні дії інтегрувалися у процес номінації рибальських знарядь. Важливим матеріалом для вивчення первісного синкретизму архаїчних культур плетіння, рибальства й гончарства є лексика цих народних ремесел – передусім праслов’янські лексичні та семантичні реконструкції, а також українські діалектні дані. Аналіз засвідчує, що багато українських назв плетених рибальських знарядь походять із праслов’янського періоду: верша, вертень, корзина, скрипка, ліска тощо. Використання плетених кошиків як рибальського знаряддя в окремих регіонах України вказує на спільну етимологічну основу назв кіш, сапетка, корзина, що позначають як рибальські, так і збиральницькі реалії. Подібним чином про це свідчить і застосування глиняного посуду (корчага, глечик) у рибальському процесі замість плетених виробів. Проаналізований матеріал показує також, що технологічна (дієслівна) сема актуалізується у внутрішній формі назв після появи більш розвинених способів рибальства. Це підтверджує висновки мовознавців, етнографів та археологів щодо синкретизму архаїчних промислових культур і виникнення лексики, заснованої на спільності технологічних дій.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ФАНФІКШЕНУ

Дарина Василівна Станко — 2025-11-25

У статті досліджується англійська термінологічна система фанфікшену як новітнього лінгвістичного, культурного та комунікативного феномену в умовах глобального цифрового середовища. Фанфікшен, що визначається як аматорське творче письмо, засноване на вже існуючих літературних, кінематографічних чи медійних джерелах, перетворився на продуктивну сферу лексичних інновацій і семантичних трансформацій. Метою дослідження є аналіз термінологічної системи англомовного фанфікшену. Для досягнення цієї мети визначено такі завдання: окреслити теоретичні засади дослідження; виявити мотиваційні та словотвірні особливості англійської термінології фанфікшену; описати системні й структурні характеристики термінів фанфікшену; визначити тематичні домени, представлені в термінології фанфікшену. Об’єктом дослідження є термінологічна система фанфікшену англійською мовою. Предметом дослідження виступають мовна структура, мотиваційні механізми та семантична організація англомовних термінів фанфікшену як елементів цифрового та партисипативного дискурсу. Дослідження ґрунтується на автентичних матеріалах великих фан-платформ, зокрема Archive of Our Own (AO3), FanFiction.net. Комбінуючи описовий, структурно-семантичний та операційний методи, робота виявляє механізми, за допомогою яких фан-спільноти створюють, закріплюють і поширюють термінологію. Особливу увагу приділено неологізмам і словотвірним моделям, характерним для дискурсу фандому, таким як AU (Alternate Universe), OTP (One True Pairing), slash, canon, fanon, headcanon, fluff. Результати дослідження засвідчують, що термінологічна система фанфікшену функціонує як динамічна й саморегульована підсистема англійської мови, якій притаманні системність, спеціалізація, точність та висока мовна креативність, що перебуває на перетині професійної термінології та субкультурного сленгу, що відображає гібридну природу партисипативної медіакомунікації. У дослідженні підкреслено, що цифровий контекст, практики спільнот та інтертекстуальність сприяють лексичній стабілізації та міжкультурній дифузії термінології фанфікшену. У теоретичному вимірі робота сприяє розширенню сучасних термінознавчих студій, розміщуючи дискурс фанфікшену в ширшому контексті когнітивної та комунікативної лінгвістики. У практичному аспекті результати дослідження є релевантними для перекладознавства, лексикографії, дискурс-аналізу, зокрема в галузі цифрової комунікації та творчого письма.

ВЕРБАЛЬНІ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІЛКУВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ДІАЛОЗІ

Ірина Борисівна Морозова — 2025-11-25

Мета статі – визначення найбільш продуктивних засобів персуазивності у мовленнєвому вузлі з урахуванням гендерної особливості мовця. Об’єктом розгляду виступає мовленнєва партія головної героїні, Келлі Джонс, у кінодискурсі фільму «Fly Me to the Moon» (2024), а предметом є лексичні, граматичні та невербальні шляхи досягнення результативності мовленнєвого впливу у діалозі. У роботі використано холістичний підхід до вивчення фактичного матеріалу, а саме поєднання наступних методів дослідження: загальнонаукового підходу, а також суто лінгвістичних методів аналізу: спостереження, критичний аналіз теоретичних здобутків дослідників зазначеної проблеми, дескриптивний аналіз виявлених закономірностей, комунікативно-інтерпретаційний метод (аналіз смислових значень реплік і невербальних елементів у діалогах, з урахуванням їхньої художньої функції у фільмі), метод гендерного аналізу (вивчення специфіки використання мовленнєвих засобів у мовленні героїні з урахуванням її гендерних характеристик), а також метод систематизації та структурування мовленнєвих стратегій і тактик комунікації, задіяних головною героїнею. Отримані результати дослідження уможливлюють дійти до висновків, згідно з якими ефективність мовленнєвого впливу героїні забезпечується гармонійним поєднанням маніпулятивної аргументації, емоційної насиченості та невербальних засобів комунікації. Визначено, що Келлі Джонс у своїй комунікативній поведінці поєднує мовленнєві стратегії, залежно від мети й типу адресата. До найпоширеніших мовленнєвих тактик віднесено апеляцію до авторитету, персоналізацію звертань, імітацію емоцій та використання позитивної самопрезентації. Невербальні засоби (міміка, жести, погляд, інтонація) виступають ключовим компонентом створення емоційного фону і підсилюють персуазивний ефект висловлювань. Показано, що ефективна комунікація у художньому дискурсі ґрунтується на здатності мовця інтегрувати вербальні й невербальні елементи у єдину систему, яка забезпечує досягнення комунікативної мети. Отримані результати підкреслюють важливість аналізу гендерного аспекту мовленнєвого впливу в художньому діалозі, а перспективами роботи є подальше вивчення лексичних і синтаксичних засобів реалізації персуазивності у сучасному кінодискурсі.

ЛІНГВОПРАВОВИЙ АСПЕКТ РЕКЛАМНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ

Дмитро Юрійович Сизонов — 2025-11-25

У статті визначаються комунікативні параметри та правовий статус у віртуальному форматі рекламної комунікації, динаміка якої релевантна диджиталізованим процесам розвитку інформаційного простору. Метою статті є аналіз лінгвоправового аспекту реклами в інтернеті як особливого виду цифрової комунікації, що поєднує маркетингові, інформаційні та юридичні складники. Об’єкт дослідження – рекламна комунікація в інтернеті, предмет дослідження – лінгвоправові особливості організації, функціонування та правового регулювання рекламних повідомлень в інтернет-просторі, зокрема їхня відповідність нормам українського законодавства щодо використання державної мови та дотримання етичних і правових стандартів у сфері комунікації. Методи дослідження: дескриптивний (описовий) метод, порівняльний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, метод юрислінгвістичної аналітики, метод узагальнення, що підпорядковані досягненню поставленої мети. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу рекламної комунікації в інтернеті крізь призму взаємодії лінгвістичних і правових чинників із урахуванням змін у законодавстві, зокрема вимог Законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про рекламу». Це дає змогу акцентувати, що реклама в Інтернеті, орієнтована на українських споживачів, має враховувати норму про обов’язкове використання державної мови в різних комунікативних сферах, зокрема при наданні послуг у комерційних цілях (рекламна комунікація). Розглянуто вплив цифрового середовища на адаптацію мовних норм у рекламних повідомленнях, а також виявлено тенденції щодо векторних змін із друкованих та аудіовізуальних форматів реклами на інтерактивні та мультимедійні (нативна, вірусна, спамова та ін. типи реклами). У результаті дослідження сформульовано висновки щодо інтеграції правових вимог у процес створення рекламного продукту та важливості збереження мовної ідентичності в умовах глобалізації цифрового комунікативного простору.

РИТУАЛЬНІСТЬ ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ПУБЛІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: НА МАТЕРІАЛІ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ

Людмила Іванівна Стрій — 2025-11-25

Стаття присвячена дослідженню семіотичних параметрів ритуальності як особливості публічної комунікації на матеріалі політичних промов, зокрема в їхньому функціонуванні в мережевому дискурсі. Актуальність роботи зумовлена тим, що в сучасному світі особистий бренд політика стає невід’ємною частиною його публічного образу, а цей бренд суттєво конструюється через ритуальні практики й символічні дії. У цифрову добу ритуальність набирає нових смислів, значень і втілень: від класичних політичних церемоній вона трансформується у форму мережевого ритуалу-гри, що реалізується в онлайн-комунікації та істотно впливає на індивідуальну й колективну свідомість. Метою роботи є виявити ознаки ритуальності як особливості публічних промов у мережевому дискурсі на матеріалі політичних промов. У науковій розвідці поставлено й розв’язано такі завдання: визначено знакові компоненти ритуальності на матеріалі політичних промов; описано ритуальний характер політичної комунікації в офлайн- і онлайн-вимірах; здійснено семіотичний та лінгвістичний аналіз інавгураційних дій і промов українських політиків; окреслено сучасні тенденції трансформації ритуалу в мережевому політичному дискурсі та специфіку його сакралізації / десакралізації. Об’єктом дослідження є українська політична публічна та мережева комунікація, а предметом – ритуальність як комплекс семіотичних, дискурсивних і комунікативно-прагматичних характеристик політичних промов. Методологічну основу становлять семіотичний підхід до політичного дискурсу, елементи дискурсивного аналізу, контекстуально-інтерпретаційний та компонентний аналіз, що уможливили виявлення символічних кодів ритуальності, опис ритуальних жанрів, інтерпретацію їхніх функцій і стратегій у публічній комунікації. У роботі уточнено дефініцію ритуалу як символічної форми соціальної поведінки, що систематизує сферу емоцій, та запропоновано авторське розуміння ритуального спілкування в мережі як стереотипізованої, повторюваної та культурно закріпленої форми цифрової взаємодії, орієнтованої не стільки на передавання нової інформації, скільки на емоційну стабілізацію, підтримання соціальних зв’язків і відтворення спільної ідентичності. Показано, що питомою відмінністю ритуальності у традиційному та мережевому спілкуванні є ігровий компонент, який зумовлює перехід від сакрального ритуалу до мережевого ритуалу-гри та сприяє появі бурлескної метамовної комунікативної особистості як характерного типу суб’єкта сучасного політичного онлайн-дискурсу. Окреслено основні ознаки й функції ритуальності у політичній комунікації (формалізація символічних дій, церемоніальність, перформативність, інтегративність, ідеологічність, декларативність) та показано, як вони трансформуються в умовах мережевої взаємодії, зокрема через меметичність, вірусність, мінімальний поріг входження, ігровізацію та емоційно-психологічну підтримку. Зроблені висновки відкривають перспективи подальших досліджень ритуальності в українському мережевому політичному дискурсі, зокрема в напрямах корпусного, мультимодального та інтердисциплінарного аналізу.

ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ДИСКУРС ЯК ФОРМА МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Олександра Юріївна Семененко — 2025-11-25

Статтю присвячено комплексному аналізу волонтерського дискурсу як однієї з провідних форм масової комунікації в сучасному українському інформаційному суспільстві. Актуальність дослідження зумовлена тим, що волонтерство, інтенсивно пронизуючи соціальну, політичну, культурну та економічну сфери, перетворюється на потужний механізм соціальної мобілізації, формування громадянської відповідальності та конструювання нових моделей публічної поведінки. Волонтерський дискурс розглядається як багатовимірний соціокомунікативний феномен, що не лише передає інформацію про потреби, ресурси й форми допомоги, а й репрезентує ціннісні орієнтири спільноти, впливає на громадську думку, цементує суспільну солідарність та актуалізує нові культурні смисли, особливо в умовах повномасштабної війни. Метою роботи є лінгвістичний і семіотичний аналіз волонтерського дискурсу як форми масової комунікації та виявлення його структурних, функційних і комунікативно-прагматичних параметрів. Об’єкт дослідження – волонтерський дискурс у сучасному українському медійному та соціальному просторі, а предметом дослідження є лінгвістичні, семіотичні, комунікативно-прагматичні та соціокультурні особливості волонтерського дискурсу як форми масової комунікації. Джерельну базу становлять аналітичні матеріали про волонтерський сектор, статистичні дані, електронні ресурси й спеціалізовані платформи, а також фактичний комунікативний матеріал: публікації в соціальних мережах, новинні тексти, офіційні звернення волонтерських ініціатив, медіа-кейси. Застосовано описовий, контекстуально-інтерпретаційний, дискурсивний, семіотичний, компонентний аналіз та елементи контент-аналізу. Наукова новизна полягає у розгляді волонтерського дискурсу як самостійної форми масової комунікації з власною структурою, жанровою специфікою, семіотичними маркерами та функційною типологією, а також у висвітленні його трансформації під впливом цифровізації й медіатизації. Показано, що волонтерський дискурс виступає важливим чинником формування колективної ідентичності й суспільної солідарності, а результати дослідження мають теоретичну й практичну цінність для подальших студій масової комунікації, медіааналітики та розроблення комунікаційних стратегій громадянських і гуманітарних ініціатив.

ГІБРИДНА ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ МІГРАНТІВ

Лілія Дмитрівна Чикур — 2025-11-25

Об’єктом дослідження даної наукової роботи є творчість англомовної письменниці українського походження Марини Левицької, що демонструє складну динаміку формування етномовної та національної ідентичності особистості в контексті еміграційного досвіду. Предметом дослідження постала мовна та національна ідентичність героїв роману Марини Левицької та самої авторки. Мета пропонованої роботи полягає у спробі визначити, як двомовність, міжкультурний досвід і художнє осмислення теми міграції створюють особливу форму «гібридної» або множинної ідентичності, що поєднує українське й англійське культурне підґрунтя. У роботі простежено, як М. Левицька, належачи до другого покоління емігрантів, є природним білінгвом, для якого українська мова стала субдомінантною, поступившись англійській як мові соціалізації та творчості. Водночас її твори насичені українськими етнокультурними кодами, спогадами про родинне минуле, мовними вкрапленнями, які зберігають зв’язок із рідною традицією. Це свідчить про наявність внутрішнього діалогу між двома культурними системами – британською та українською. Саме через цей діалог розгортається процес самоідентифікації, що є ключовим для творчості письменниці. Результати. У романі «Коротка історія тракторів по-українськи» відображено конфлікт між поколіннями емігрантів: старше покоління (українець Микола Маєвський) зберігає пам'ять про Україну як про сакральний простір минулого, тоді як його діти повністю інтегровані в британське суспільство. Через цей контраст письменниця демонструє, що ідентичність не є статичною, а є процесом постійного вибору між «своїм» і «чужим». Науковий аналіз доводить, що національна ідентичність функціонує як дискурсивна, мінлива структура, що залежить від культурного контексту та соціальної ситуації. Герої її романів – це «міжкультурні посередники», носії множинних ідентичностей, для яких мова стає ключовим засобом самопізнання і збереження внутрішньої цілісності. Таким чином, національна та мовна ідентичність постає не як фіксований етнічний маркер, а як процес постійного самовідтворення через комунікацію, пам’ять і творчість. Висновки. Висновки дослідження полягають в тому, що феномен М. Левицької є важливим не лише для вивчення сучасної емігрантської літератури, але й для розуміння ширших процесів культурної глобалізації, у межах якої формуються нові типи національної свідомості. Творчість Марини Левицької є художнім свідченням того, що національна приналежність у XXI столітті радше постає не як генетично або територіально зумовлена константа, а як акт свідомого вибору, що реалізується у мові, культурі та етичній позиції автора.

АВТОРСЬКА ПОЗИЦІЯ В АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ МІГРАЦІЙНОМУ ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ

Наталія Василівна Чендей — 2025-11-25

Стаття присвячена дослідженню реалізації авторської епістемічної та ефективної позиції в сучасному англомовному газетному дискурсі про міграцію, зосереджуючись на тому, як журналісти конструюють ідеологічні значення через мовні засоби. Об’єктом дослідження є англомовний медіадискурс про міграцію, а предметом – лінгвістичні й дискурсивні механізми вираження авторської позиції. Метою роботи є виявлення, класифікація та інтерпретація маркерів епістемічної та ефективної позиції, які формують оцінне позиціювання та ідеологічне фреймування в новинних публікаціях. Модальність розглядається як ключовий дискурсивний ресурс, що дає змогу авторам виражати упевненість, імовірність, зобов’язання, намір та моральні оцінки. На матеріалі публікацій газети The Guardian ідентифіковано основні маркери епістемічної позиції – фактивні дієслова, когнітивні предикати, модальні дієслова та евиденціальні засоби, – а також компоненти ефективної позиції, зокрема деонтичну, інтенціональну та нормативну модальність. Епістемічна позиція виявляє ступінь авторської впевненості в істинності чи інференційності висловлювань, тоді як ефективна позиція демонструє, як журналісти оцінюють політичні дії, формують очікування або конструюють оцінні судження. Результати дослідження свідчать, що англомовні медіа часто подають міграцію крізь поляризовані інтерпретаційні рамки: як кризове явище, пов’язане з нестабільністю та політичним тиском, або як природний, історично зумовлений процес. Модальні засоби відіграють центральну роль у формуванні цих рамок, непомітно спрямовуючи читача до сприйняття мігрантів як уразливих груп, що потребують захисту, або як учасників політичного протистояння. Зроблено висновок, що взаємодія епістемічної та ефективної позиції створює цілісний модальний метатекст, який опосередковує зв’язок між представленою реальністю та інтерпретацією читача. Таким чином, авторська позиція постає потужним механізмом ідеологічного впливу, який формує громадське розуміння міграції, розподіл відповідальності та оцінювання політичних рішень у сучасному медіадискурсі.

МЕЗОРІВЕНЬ ДИСКУРС-АНАЛІЗУ В ДОСЛІДЖЕННІ МЕРЕЖЕВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Ганна Миколаївна Труба — 2025-11-25

Метою статті є обґрунтування й запровадження до наукового обігу поняття мезорівня дискурс-аналізу як проміжної аналітичної площини між макро- та мікрорівнями для дослідження мережевих комунікацій. Об’єктом дослідження є мережевий дискурс; предмет дослідження – мезорівень цього дискурсу (комунікативні стратегії, тактики, параметри організації взаємодії у цифрових спільнотах і жанрах). Методи дослідження: комплексний міждисциплінарний підхід, що поєднує описовий метод, спостереження, аналіз і синтез, контент- та інтент-аналіз, кількісні вимірювання динаміки мережевих пріоритетів; спеціальні лінгвістичні процедури – дискурс-аналіз, прагмалінгвістичний, контекстуально-інтерпретаційний і компонентний аналіз. Наукова новизна полягає в теоретичному окресленні й параметризації мезорівня мережевого дискурсу, демонстрації його аналітичного потенціалу на матеріалі інтернет-реклами та запропонуванні набору операційних критеріїв для опису стратегій/тактик у мультимодальному середовищі. Двоярусна (макро/мікро) модель є недостатньою для повноцінного аналізу мережевих текстів; мезорівень забезпечує зв’язок між етичними настановами (макро) та мовними експонентами (мікро), дозволяє системно описувати стратегічно-тактичну організацію рекламної комунікації, враховуючи мультимодальність, інтерактивність і платформні обмеження; запропонована рамка придатна для подальших міждисциплінарних студій і практичної аналітики цифрових жанрів.