Мова

«ДИВО ЙОГО ПОЕЗІЇ: ЗБІРНИК СТАТЕЙ, РЕЦЕНЗІЙ, ВІДГУКІВ». Харків: Майдан, 2022. 202 с.

2025-03-30T17:40:57+03:00

Серед сучасних талановитих майстрів українського поетичного слова чільне місце посідає В’ячеслав Євгенович Романовський (народ. 1947 року). У літературі В. Романовський уже понад півстоліття. Це досвідчений поет, старійшина ліричного цеху, визнаний Майстер, до якого звертаються за порадою молоді літератори. Кожна збірка В. Романовського спричиняла до появи значної кількості відгуків, рецензій, наукових розвідок тощо. З’являються праці, автори яких аналізують не окрему збірку, а поетичну творчість В. Романовського в цілому. І — як наслідок — виникає потреба впорядкувати цей матеріал і видати окремою книгою. Актуальність, своєчасність і новизна книги видається безперечною. У збірнику вміщено 42 праці, у яких дається характеристика творчості відомого українського поета за тривалий проміжок часу — з 1972 по 2018 рік. Це дає певне уявлення про літературний процес в Україні в цілому, причому в дуже драматичний період загибелі однієї великої держави й виникнення більш малих (за територією) державних утворень.

ВИКОРИСТАННЯ GOOGLE WORKSPACE ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

2025-03-30T17:40:43+03:00

Мета роботи — дослідження спрямоване на аналіз використання інструментів Google Workspace для підвищення ефективності вивчення української мови як іноземної. Основна увага приділяється впливу цифрових технологій на взаємодію між студентами та викладачами, організацію навчального процесу та доступність навчальних матеріалів. Об’єкт дослідження: процес вивчення української мови як іноземної з використанням цифрових платформ та інструментів Google Workspace. Предмет дослідження: вплив інтерактивних технологій Google Workspace, таких як Google Docs, Google Meet, Google Sheets, Google Drive, Google Classroom тощо на засвоєння української мови іноземними студентами, їхню взаємодію та ефективність навчального процесу. Методи дослідження: застосовано системний аналіз наукових джерел, методи порівняння традиційних і цифрових методик навчання, а також емпіричне дослідження ефективності застосування Google Workspace у навчальному процесі. У результаті аналізу було виявлено, що використання Google Workspace сприяє покращенню інтерактивності навчання, забезпечує зручність у доступі до матеріалів та підтримує можливість спільної роботи. Інструменти платформи дозволяють створювати гнучке навчальне середовище, яке адаптується до потреб студентів з різним рівнем підготовки. Однак дослідження також виявило певні труднощі, зокрема низький рівень цифрової грамотності студентів і викладачів, що потребує додаткових заходів для підвищення компетентності у використанні цифрових технологій. Галузь застосування результатів. Отримані результати можуть бути використані у вищих навчальних закладах для вдосконалення методик викладання української мови як іноземної, а також для розробки навчальних програм, що інтегрують цифрові технології у мовну освіту. Висновки. Використання Google Workspace у процесі навчання української мови як іноземної є перспективним напрямом, що підвищує ефективність засвоєння мови та сприяє інтерактивній взаємодії студентів. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку методик подолання виявлених труднощів, зокрема на підвищення цифрової компетентності викладачів та студентів, а також на оптимізацію використання цифрових інструментів у навчальному процесі.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ЖІНКА» В ОДЕСЬКОМУ СПИСКУ «ЖІНОЧОГО ЗБІРНИКА» ЙОСИФА БРАДАТОГО (РУКОПИС № 1/154 (38/64) ОННБ)

2025-03-30T17:40:45+03:00

Метою розвідки є дослідження способів вербалізації концепту ЖІНКА в Одеському списку XVIII (№ 1/154 (38/64) комплексу повчально-дидактичних проповідей викривального характеру Й. Брадатого, адресованих жінкам-знахаркам, ворожкам, чарівницям тощо, відомого в науці під умовною назвою «Жіночий збірник». Предмет дослідження — засоби лінгвального втілення концепту ЖІНКА в «Жіночому збірнику». Дослідження здійснюється з урахуванням особливостей релігійного типу мислення, який домінував у болгарській літературі та культурі у добу, що передувала Болгарському Відродженню. Християнські уявлення про жінку, через яку людство отримало як прокляття, так і спасіння, знаходять своє втілення в опозиції двох субконцептів: ЗЛОЇ та ДОБРОЇ жінки. Лінгвістичні репрезентації, які розкривають змістову структуру субконцепту ЗЛА ЖІНКА, багаті та різноманітні: спеціалізовані номінації виконавців заборонених ритуальних практик і магічних маніпуляцій; назви самих дій; найменування атрибутів і приладдя, потрібних для реалізації ритуалу; лексеми, що позначають духовний статус злих жінок перед Богом та їхній духовний стан; атрибутивні характеристики; мовні одиниці різних рівнів і стилістичні фігури для об'єктивації відносин учасник — агент у ритуалі, Бог — зла жінка — сатана. Для омовлення концепту ДОБРА ЖІНКА здебільшого використовуються жіночі імена-символи, через які подається приклад благочестивого та богоугодного життя; низка дієслівних форм на позначення дій, які варто виконувати праведниці; когнітивна метафора прикраса — духовначеснота та ін. Результати дослідження дають змогу зробити висновок, що такі універсальні для всього людства змісти концепту ЖІНКА, як «життя», «народження», «мати», «плодючість», у «Жіночому збірнику» представлені слабо. У ядрі концепту перебувають семантичні домінанти, які виникають через духовну непокору новому християнському Богові, а їх наявність зумовлена духовним станом тогочасного суспільства.

СОМАТИЧНІ ВИСЛОВИ ЯК МАРКЕРИ ФЕНОМЕНУ ТІЛЕСНОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

2025-03-30T17:40:47+03:00

Мета наукового дослідження, результати якого описано в цій статті, полягає у викритті ролі соматичних висловів як засобу художнього мовлення і їх систематизації як маркерів художнього феномену тілесності. Об’єктом вивчення є соматичні вислови у текстах художньої літератури. Предмет дослідження полягає у визначенні та розкритті типологічних ознак механізмів дії феномену тілесності щодо відображення характерних рис зовнішності і внутрішнього стану персонажа за допомогою соматичних висловів. Матеріалом дослідження послугували понад 500 сполучень слів, вибраних із кількох творів Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка, Лесі Українки й Антона Чехова. Ці мовні одиниці, на підставі представленої в роботі типології, є прямими і непрямими соматичними висловами. У межах комплексного наукового підходу, що включає елементи антропоцентричної, системно-структурної та порівняльно-історичної наукових парадигм, застосовано універсальні методи аналізу й синтезу, типологічний і кількісний. Використано також процедури деяких спеціальних методів: культурно-історичного, естетичного, дискурсивного, психологічного, когнітивного, антропологічного, соціально-історичного, герменевтичного аналізу, описового методу. У результаті комплексного аналізу прямих і непрямих соматичних висловів запропоновано виокремлювати дві макрогрупи маркерів тілесної поведінки за базовою ознакою прямого (безпосереднього, соматичного) і непрямого (опосередкованого, потенційного, суміжного із соматичним) вираження тілесної поведінки художнього персонажа. Кожна група тяжіє до певних різновидів соматичних висловів. Головним висновком є теза про те, що соматичні вислови в художньому тексті є типологічно систематизованими та виконують важливу роль одного із засобів художньої виразності.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ФОРМОТВОРЕННЯ: СТРУКТУРНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ ФОРМ ДОКОНАНОГО Й НЕДОКОНАНОГО ВИДУ У ДВОВИДОВИХ ДІЄСЛОВАХ

2025-03-30T17:40:54+03:00

Стаття присвячена вивченню активних процесів формотворення в сучасній українській мові. Її мета — дослідити явище активізації структурного розмежування префіксальними засобами форм доконаного й недоконаного виду у двовидових дієсловах як одну із закономірностей розвитку сучасного процесу формотворення в українській мові. Об’єкт вивчення — сучасний процес формотворення в українській мові. Предмет аналізу — зростання продуктивності префіксальної перфективації двовидових дієслів як ознака процесу формотворення. Матеріал вивчення — дієслова доконаного виду, утворені за допомогою префіксів з-(с-), за- від двовидових дієслів. У результаті проведеного дослідження розглянуто специфіку процесу префіксальної перфективації двовидових дієслів, розкрито історію розвитку цього явища, визначено причини його активізації на різних етапах розвитку суспільства, зокрема в 90-ті роки XX ст. та в 2-ій половині 10-х років XXI ст. З’ясовано, що структурне розмежування форм доконаного й недоконаного виду у двовидових дієсловах — тенденція українського формотворення, розвиток якої визначається як внутрішніми мовними потребами суспільства, специфікою української мови, так і зовнішнім впливом сусідніх слов’янських мов. Комплексне поєднання актуальних взаємозв’язаних чинників виступає рушієм розвитку досліджуваного лінгвістичного процесу.

ПРО ДЕЯКІ ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ З РЕЧАНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ СПОРІДНЕНОСТІ

2025-03-30T17:40:41+03:00

Традиционно диалектите, намиращи се извън държавните граници на България, се определят като „смесени“. Причината за това е тяхната повлияност от официалния език на държавата, в границите на която се намират, или от разположени в съседство езици с важно значение за общността от религиозна, социална или др. гл. т. „Смесеният“ характер на териториалния говор проличава най-силно на лексикално равнище, тъй като лексикалната парадигма на диалекта е тази, която се променя най-бързо, защото е най-податлива на външни влияния, което позволява политически пристрастни, с превес на едни или други етнически, национални или религиозни тежнения, спекулации с етническата принадлежност на населението. Такова е положението и с диалекта на с. Речане, Призренско, разположено в областта Средска Жупа, Република Косово – на западната граница на българското езиково землище, който е обект на анализ в тази статия. Ето защо е от особена важност чрез изследване на архаичната базова лексика, откриваща се в него от синхронна гледна точка, да се докаже и на лексикално равнище принадлежността му към българския езиков континуум и по този начин да се обосноват направените изводи за местоположението на западната граница на езиковото ни землище. Именно това е целта на тази статия, чийто основен предмет на изследване са някои базисни термини от роднинската терминология. Акцентира се върху диференциална лексика, отличаваща българския от останалите славянски езици, или върху думи с общославянско разпространение, съдържащи типично български фонетични специфики. Представеният анализ на лексикалната система на говора на с. Речане, Призренско, се прави въз основа на материал, лично събран от автора по време на провеждането на кандидатстудентски курсове по български език, литература, история и култура за българското малцинство там в периода 2015–2019 г.

ЛОКАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОНІМІЇ ПОЛЬСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ М. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

2024-11-19T14:32:47+02:00

Актуальність статті зумовлена потребою дослідження антропонімії мінорітарних національних спільнот України. Ця стаття є першою спробою дослідження особливостей анторопонімії польської громади міста Хмельницького наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Метою дослідження є аналіз основних особливостей антропонімії польської громади міста Хмельницького за 30 років: у 1991–2020 роках. Цей аналіз передбачає порівняння кількісного та якісного складу особових імен, даних новонародженим у польській громаді Хмельницького в цей період, а також визначення частотності надання певних імен. Об'єктом вивчення стала персональна система іменування новонароджених у відібраному матеріалі — записах у свідоцтвах про хрещення дітей. Ці записи було надано двома католицькими храмами міста Хмельницького: в одному костелі за 1991–2019 рр., у другому — за 1997–2020 рр. Предметом дослідження в роботі визначено специфічні характеристики антропонімії сучасного молодого покоління етнічних поляків міста Хмельницького: тих, хто народився у період з 1991 до 2020 рр. включно. Методологія дослідження охоплює метод хронологічних розрізів, порівняльний метод та соціолінгвістичну реконструкцію. Результати дослідження можуть бути застосовані для подальших досліджень антропонімії мешканців України та персональних систем найменування національних спільнот України.

СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ З КИТАЙСЬКОЇ МОВИ КУЛЬТУРНО НАВАНТАЖЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ ЮЙ ХУА «ЖИТИ» / «活着»)

2025-03-30T17:40:52+03:00

Метою цього дослідження є зіставний аналіз використання машинного та людського перекладу тексту художньої літератури. Об’єктом аналізу є переклад культурно навантаженої інформації роману «活着» / «Жити» сучасного китайського письменника Юй Хуа (余华) на російську мову в текстах перекладу Романа Шапіро і в машинних онлайн-перекладах із застосуванням чат-боту ChatGPT на основі нейромережі, розрорбленого компанією OpenAI, і онлайн-перекладача DeepL компанії DeepL GmbH, основаного на машинному перекладі та штучному інтелекті. Предмет дослідження — оптимальні можливості сумісного використання сучасних перекладацьких стратегій із залученням людського і штучного інтелекту. Результатом зіставного аналізу культурно навантажених одиниць оригінального китайського художнього тексту та його перекладів людиною і двома програмами штучного інтелекту є висновки про те, що в процесі перекладу художнього тексту сучасні програми штучного інтелекту можна використовувати лише як допоміжний засіб, бо художній текст є емоційно наповненим і містить велику кількість фонової та безеквівалентної культурно-історичної інформації, суб’єктивних оцінок і суджень.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗПІЗНАВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СИМВОЛІВ I ТЕРМІНІВ СИСТЕМАМИ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ

2025-03-30T17:40:49+03:00

Метою статті є дослідити здатність систем машинного перекладу і штучного інтелекту розпізнавати спеціальні символи й терміни. Аналіз здійснено з опертям на результати машинного перекладу з англійської мови українською і навпаки. Об’єкт дослідження — лінгвістична терміносистема, автоматичний пошук перекладацьких відповідників трьома системами машинного перекладу та штучного інтелекту; предмет — розпізнавання системами машинного перекладу та штучного інтелекту спеціальних символів й термінів у перекладі з англійської мови українською і, навпаки, виявлення проблем машинного перекладу, оцінка доречності й недоречності варіантів. У студії в межах підходу теорії перекладу та комп’ютерної лінгвістики використано як загальнонаукові методи, так і суто лінгвістичні: аналіз, синтез, порівняльний і зіставний методи, методи соціолінгвістичного та перекладацького аналізу, описовий метод. Результатами роботи є визначення проблемних випадків розпізнавання, що трапляються за умови машинного перекладу наукових текстів, та їх аналіз. Наукові тексти можуть містити спеціальні символи для передання особливостей фонетики або правопису іншомовного слова, в тому числі терміна; загальні терміни можуть мати відмінності у правописі англійської або української мови. У деяких наукових текстах лінгвістичні терміни можуть братися в лапки, які також спричинюють труднощі їх розпізнавання системами. Галузь застосування проведеного дослідження полягає у можливостях використання його результатів у подальших наукових розвідках у галузі комп’ютерної лінгвістики, лінгвістичному моделюванні та корпусній лінгвістиці, теорії і практики перекладу, практичного курсу перекладу. Висновки дослідження вбачаються у результатах порівняльного аналізу машинного перекладу від різних систем: якість перекладів є досить високою; доречність певних варіантів перекладу. Проте існують проблеми розпізнавання спеціальних символів і термінів, що потребує подальшого вдосконалення й оптимізації машинного перекладу.

РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАСЛОВʼЯНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ (ДЕЯКІ ДОПОВНЕННЯ ДО ÈSSÂ ТА SP)

2025-03-30T17:40:41+03:00

Статтю присвячено заповненню деяких лакун у реєстрах словників прасловʼянської лексики, тобто етимологічних словників, призначених: а) виокремити й описати прасловʼянську лексичну спадщину в давніх і сучасних словʼянських мовах; б) зʼясувати генезис прасловʼянських слів через установлення їхніх звʼязків зі спорідненими індо-європейськими формами. Мета дослідження полягає в тому, щоби певною мірою розширити корпус реконструйованої в ÈSSÂ та SP прасловʼянської лексики. Досягнення мети зумовлює розвʼязання двох завдань: 1) ліквідувати деякі пропуски у відомому зібранні прасловʼянської лексики; 2) уточнити (розширити) ареал уже реконструйованих прототипів за рахунок уведення лексики мов, не врахованих при етимологізації. Необхідність створення єдиного корпусу доповнень до прасловʼянського вокабулярія, реконструйованого в ÈSSÂ та SP, зумовлює актуальність дослідження. Обʼєкт дослідження становить не задіяна в ÈSSÂ та SP питома апелятивна й ономастична лексика, яка може бути кваліфікована як прасловʼянська або через ознаки морфологічної архаїки, або через ареальні характеристики. Предмет — етимологічні, фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні властивості й ареал залучених до аналізу історичнозасвідчених слів і реконструйованих під час аналізу прототипів. Результати дослідження: 1) дістала етимологічну інтерпретацію сума давніх лексем, які, гадано, належать до прасловʼянського словника (*bajьkъjь, *bebrišь (*bebryšь?), *bezmǫdъjь, *bezudъ, *bukodьra, *čekolsъ, *ęmъlva, *gъlgati, *xlebezъ, *xręstь, -i, *konobylь, *koroborъ etc.); 2) уточнено (розширено) географію рефлексів уже відновлених прототипів; вони репрезентують ізоглоси складної конфігурації. Висновки підбивають риску під результатами реконструкції елементів прасловʼянського словника, узагальнюючи досягнення процедури реконструкції та етимологічної інтерпретації матеріалу. Перспективи подальших досліджень очевидні: необхідно продовжувати формування корпусу етимологій, аби розширити реєстр прасловʼянських слів, для яких передбачається прасловʼянський вік.