Зіставний аналiз способiв вираження заперечення в росiйскiй та румунськiй мовах (на матерiалi художнiх текстiв)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4558.2018.29.139378

Ключові слова:

категорія, семантика, заперечення, мовні засоби, російська мова, румунська мова

Анотація

Роботу присвячено дослідженню вербальних засобів вираження категорії заперечення в сучасних російській та румунській мовах. Актуальність дослідження зумовлено існуванням розбіжностей і суперечностей у трактуванні й визначенні терміна «заперечення», а також недостатнім ступенем вивченості стилістичного та семантичного функціонування заперечення в художніх творах. Об’єктом дослідження й опису є категорія заперечення та способи її явної або прихованої репрезентації в російській і румунській мовах. Предметом дослідження виступає категорія заперечення, засоби вираження якої виявляються в художніх оригінальних і перекладних текстах. Увагу приділено засобам репрезентації заперечення в зіставлюваних мовах і особливостям функціонування синтаксичних конструкцій з елементами негації. Мета роботи — опис специфіки мовних засобів з негативною семантикою в російській та румунській мовах. Теоретична значущість дослідження категорії заперечення пов’язана з можливістю розширити уявлення про функціонування категорії заперечення в художньому тексті. Заперечення є однією з найважливіших категорій мови, яка втілюється в різних формах і засобах, отже, вимагає ретельного розгляду. Результати дослідження полягають у подальшому вивченні заперечення як однієї з лінгвістичних універсалій у плані зіставлення мов різних систем. Практичне застосування отриманих результатів полягає в можливості їх використання в лекційних курсах із контрастивної лінгвістики, теорії перекладу, сучасної російської мови.

Висновки: румунська та російська мови мають полінегативну систему вираження заперечення. Уживання кількох засобів вираження заперечення в одному реченні притаманне як російській, так і румунській мовам. Такий стан дозволяє висловити безліч різноманітних семантичних відтінків, що супроводжують загальне для них значення заперечення. Негативне речення за правом вважається більш емоційним і експресивним у порівнянні зі стверджувальним. Комунікативну функцію заперечення визначає комунікативна ситуація.

Посилання

Bondarko, A. V. (1984), Functional Grammar [Funktsional’naja grammatika], Nauka, Leningrad, 387 p.

Vinogradov, V. V. (1986), The Russian Language. Grammatical doctrine of the Word, 3rd ed. [ Russkij jazyk. Grammaticheskoje uchenije o slove], Vysshaja shkola, Moscow, 639 p.

Dyr[eul, A. M. (1986), Negative-affirmative o pposition Negativno-affirmativnoje protivopostavlenij ], Ştiință, Chișinău, 262 p.

Linguistic Encyclopedic Dictionary (1990) [Lingvisticheskij entsiklopedicheskij slovar’], ed. V. N. Jartseva, Soviet Encyclopedia, Moscow, 688 p.

Orlova, M. N. (1976), «The Functions of Negation in Discourse (speech and thought) and Communicative Processes», Syntax and Punctuation : Interuniversity collection of scientific works [«Funktsii otritsanija v rechemyslitel’nom i kommunikativnom protsesakh», Sintaksis i intonatsii : Mezhvuzovskij sbornik], Bashkir State University, Ufa, pp. 80–87.

Peshkovskij, A. M. (1956), Russian syntax in scientific coverage : a popular essay : a manual for self-education and schools [Russkij sintaksis v nauchnom osveshchenii : populjarnyj ocherk : posobije dlja samoobrazovanija i shkoly], Uchpedgiz, Moscow, 511 p.

Schmidt, S. J. (1973), «TexttheoretischeAspekte der Negation», Zeitschrift für germanische Linguistik, de Gruyter, Berlin-New York, Jg. 2, No. 2, pp. 178–208.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-23

Номер

Розділ

Питання фонетики, словотвору та граматики